Серподзьоб — Вікіпедія

Серподзьоб

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Підряд: Charadrii
Родина: Серподзьобові (Ibidorhynchidae)
Bonaparte, 1856
Рід: Ibidorhyncha
Vigors, 1832
Вид: Серподзьоб
Ibidorhyncha struthersii
Vigors, 1832

Синоніми
Clorhynchus strophiatus Hodgson, 1835
Посилання
Вікісховище: Ibidorhyncha struthersii
Віківиди: Ibidorhyncha struthersii
ITIS: 176729
МСОП: 22693672
NCBI: 425643

Серподзьоб[2] (Ibidorhyncha struthersii) — вид сивкоподібних птахів монотипової родини серподзьобових (Ibidorhynchidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Серподзьоб поширений у гірських регіонах Центральної Азії від озера Іссик-Куль до південної межі Маньчжурії, у Тибеті та Гімалаях.

Птах завдовжки 38-41 см, вагою 270—300 г. У дорослих серподзьобів влітку лоб, тім'я, боки голови від дзьоба до ока, підборіддя і горло коричнево-бурі, боки голови і горла облямовані білим. Бока голови за оком і зашийок блакитно-сірі. Воло блакитно-сіре, від грудей відділений вузькою білою і широкою чорно-бурого смугою. Спинна сторона тіла і крила сірі, з буруватим нальотом. Надхвіст попелясто-сірий. Груди, черево, підхвіст і пахи білі. Кермові буро-сірі, з дрібними темними поперечними смужками і чорними вершинами; зовнішні опахала крайніх кермових білі. Частина махових з білими плямами. Дзьоб і ноги червоні. Райдужна оболонка червона. Взимку на голові і горлі багато білого пера.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Трапляється на галькових берегах і острівках гірських річок, на висотах 880-3200 метрів над рівнем моря. Гніздиться окремими парами. Пари формуються в квітні. Гніздо будується з дрібної гальки, яка додається під час насиджування. У кінці квітня-травні самиця відкладає 4, рідше 2-3, яйця. Обоє батьків висиджують і піклуються про пташенят, які з'являються в червні. Самостійними пташенята стають в липні-серпні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2012). Ibidorhyncha struthersii: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]