JL-2 (ракета) — Вікіпедія
Julang-2 (JL-2) | |
---|---|
Тип | БРПЧ |
Походження | ![]() |
Історія використання | |
На озброєнні | 2004 — по т.ч.[1] |
Оператори | Військово-морські сили КНР |
Характеристики | |
Вага | 42 т[2] |
Довжина | 13 м[2] |
Боєголовка | моноблочна ядерна БЧ[3] або 1—3 РГЧ ІН[4] або 3—8 РГЧ ІН[2] |
Потужність вибуху | 1 мегатонна ТНТ (4,2 ПДж) моноблочна[5] або 1—3 РГЧ ІН[4] 20/90/150 Кт[2] |
Паливо | тверде ракетне паливо[3] |
Операційна дальність | 7 200—9000 км[2][6] |
Система наведення | астронавігаційне[5] з Beidou[2] |
Точність | КІВ: 150—300 м |
Пускова платформа | ПЧАРБ проєкту 094 «Цзинь»[7] |
![]() |
JL-2 (кит. 巨浪-2, піньїнь: Jù Làng Èr, досл. «Гігантська хвиля 2», кодова назва НАТО: CSS-N-14) — китайська міжконтинентальна балістична ракета другого покоління, яка запускається з підводних човнів. Вона розгорнута на атомних підводних човнах ВМС Народно-визвольної армії Китаю проєкту 094. JL-2 є наступницею ракети JL-1, яка використовувалася на підводному човні проєкту 092.
JL-2 є першим життєздатним засобом ядерного стримування морського базування китайської армії[7].
JL-2 є морським варіантом наземної ракети DF-31[8][9]. Їхній спільний твердопаливний ракетний двигун діаметром 2 метри успішно випробували наприкінці 1983 року[8], а з 1985 року зусилля з розробки реорганізували для створення обох ракет[9].
Перше морське випробування JL-2 відбулося у 2001 році з підводного човна проєкту 031[8][9]. Програму призупинили після невдалого тесту у 2004 році[8], проте подальші успішні запуски відбулися у 2005 та 2008 роках. У 2009 році ракету вперше успішно запустили з підводного човна проєкту 094 — основної платформи для її використання[8]. Серія випробувальних запусків відбулася у 2012 році[10].
Під час розробки ракети повідомлялося, що Китай розглядає можливість модифікації JL-2 для оснащення протисупутниковою боєголовкою, що дало б їй морську протисупутникову здатність.
Патрулювання підводних човнів проєкту 094 із ракетами JL-2 у межах ядерного стримування почалося в грудні 2015 року[1].
Станом на 2017 рік на підводних човнах розгорнуто 48 пускових установок для JL-2[3].
JL-2 — триступенева твердопаливна ракета з максимальною дальністю до 9 000 км. Її боєзаряд може становити або одну боєголовку потужністю 1 мегатонну, або 3-8 роздільних бойових блоків потужністю 20, 90 або 150 кілотонн[2].
Тактико-технічні характеристики:
- Дальність: 8000–9000 км
- Маса: 42 т
- Довжина: 11 м
- Діаметр: 2 м
- Апогей траєкторії: 1000 км
- Корисне навантаження: 700 кг
- Кількість бойових блоків (ББ): 3–8
- Потужність ББ: 20/90/150 Кт
- Система навігації: астро-інерціальна, Beidou
- Точність (КІВ): 150—300 м
- ↑ а б Fisher, Richard D. Jr. (16 грудня 2015). China advances sea- and land-based nuclear deterrent capabilities. Jane's Defence Weekly. Surrey, UK: Jane's Information Group. 53 (6). ISSN 0265-3818.
- ↑ а б в г д е ж JL-2. Missle Threat (англ.). Процитовано 30 січня 2025.
- ↑ а б в National Air and Space Intelligence Center (2017: 33)
- ↑ а б Chinese Navy has now six Type 094A Jin-class nuclear powered ballistic missile submarines.
- ↑ а б Rahmat, Ridzwan (25 березня 2014). PACOM chief says China will deploy long-range nuclear missiles on subs this year. janes.com. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 26 січня 2015.
- ↑ United States Department of Defense (2018: 38)
- ↑ а б United States Department of Defense (2018: 29)
- ↑ а б в г д JL-2 (CSS-NX-14). Globalsecurity.org. 20 квітня 2014. Процитовано 26 січня 2015.
- ↑ а б в Lewis, Jeffrey (25 червня 2005). JL-2 SLBM Flight Test. armscontrolwonk.com. Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 26 січня 2015.
- ↑ United States Department of Defense (May 2013). Annual Report To Congress: Military and Security Developments Involving the People's Republic of China 2013 (PDF) (Звіт). с. 31. Архів оригіналу (PDF) за 13 січня 2015. Процитовано 24 січня 2015.
- United States Department of Defense (May 2018). Annual Report To Congress: Military and Security Developments Involving the People's Republic of China 2018 (PDF) (Звіт). Процитовано 29 грудня 2018.
- United States National Air and Space Intelligence Center (June 2017). Ballistic and Cruise Missile Threat (PDF) (Звіт). NASIC-1031-0985-17. Процитовано 20 липня 2017.
- JL-2 — Missle Threat