Laricoideae — Вікіпедія
Laricoideae | |
---|---|
Larix lyallii штаті Вашингтон, США, Національний ліс Венатчі | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Соснові (Pinaceae) |
Підродина: | Laricoideae (Rendle) Pilg. & Melch., 1954 |
Типовий рід | |
Larix | |
Роди | |
Laricoideae — підродина соснових. Свою назву вони отримали від роду Larix (модрина), який містить більшість видів групи і є одним із двох листопадних родів комплексу сосен (разом з Pseudolarix, який, однак, належить до іншої підродини, Abietoideae). Екологічно важливі дерева, Laricoideae утворюють чисті чи змішані лісові асоціації, які часто панують в екосистемах, в яких вони присутні, завдяки також їхній біологічній адаптації до природних порушень, запровадженим репродуктивним стратегіям і високому середньому тривалості життя особин. До цієї підродини віднесено три роди (Larix, Pseudotsuga і Cathaya), і її членів можна знайти лише в Північній півкулі[1].
Види підродини Laricoideae — це вічнозелені або листяні дерева, які можуть досягати понад 100 метрів з Pseudotsuga menziesii var. menziesii[2]. Листки голчасті й мають первинні продихи тільки на абаксіальній поверхні. Усі члени є однодомними, з різними статями на одній рослині, але в різних репродуктивних структурах[1].
- ↑ а б Gymnosperm Database
- ↑ Douglas-fir: Tallest Tree in The World?. Vancouver Island Big Trees. Процитовано 13 лютого 2020.