Larks' Tongues in Aspic — Вікіпедія
Larks' Tongues in Aspic | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Студійний альбом | |||||||
Виконавець | King Crimson | ||||||
Дата випуску | 23 березня 1973 | ||||||
Записаний | Січень — Лютий 1973 на Command Studios в Лондоні | ||||||
Жанр | Прогресивний рок Джаз-рок Експериментальний рок | ||||||
Тривалість | 46:36 | ||||||
Мова | англійська | ||||||
Лейбл | Island Records | ||||||
Продюсер | King Crimson | ||||||
Хронологія King Crimson | |||||||
|
Професійні огляди | |
---|---|
Оцінки оглядів | |
Джерело | Рейтинг |
Allmusic | [1] |
Q | [2] |
Роберт Крістгау | B−[3] |
All About Jazz | [4] |
Mojo | [5] |
MusicHound | [6] |
Larks' Tongues in Aspic — п'ятий студійний альбом англійського гурту King Crimson, виданий 23 березня 1973 року на Island Records у Великій Британії та Atlantic Records у Сполучених Штатах і Канаді. Цей альбом є дебютом третього втілення King Crimson, у якому беруть участь співзасновник і гітарист Роберт Фріпп разом із чотирма новими учасниками: бас-гітаристом і вокалістом Джоном Веттоном, скрипалем і клавішником Девідом Кроссом, перкусіоністом Джеймі Муіром і барабанщиком Біллом Бруфордом. Це ключовий альбом в еволюції гурту, який спирається на східноєвропейську класичну музику та європейську вільну імпровізацію як центральні впливи.
Larks' Tongues in Aspic показав кілька значних змін у звучанні King Crimson. Раніше покладаючись на саксофон і флейту як важливі мелодичні та текстурні інструменти, гурт замінив їх однією скрипкою. Ударна установка Мьюїра включала ексцентричні інструменти, включаючи куранти, дзвіночки, фортепіано, музичну пилку, шейкери, брязкальця, знайдені предмети (такі як листовий метал, іграшки та дека), а також різноманітні барабани та ланцюги. Мелотрон (основна частина інструментів King Crimson з моменту їх дебютного альбому) був збережений для цієї нової фази, і на ньому грали Фріпп і Кросс, які також грали на електропіаніно. Інструментальні п’єси в цьому альбомі мають сильний вплив джазового ф’южну та європейської вільної імпровізації, а також деякі агресивно жорсткі частини, що межують з важким металом.
Мультиінструменталізм гурту спочатку поширювався на Веттона та Муїра, які іноді грали (відповідно) на скрипці та тромбоні на ранніх концертах. Веттон і Кросс долучили до альбому додаткові фортепіано та флейту відповідно. Larks' Tongues in Aspic — єдиний студійний альбом із таким складом, оскільки М’юїр покинув групу в лютому 1973 року, невдовзі після того, як альбом було завершено й до того, як вони змогли вирушити в тур.
«Easy Money» була складена по частинах, Фріпп написав куплет, а Веттон пізніше додав партію приспіву.
Альбом став основним концертом «Exiles», вступ до якого мелотрон був адаптований з інструментальної композиції під назвою «Mantra», яку оригінальний склад гурту виконував протягом 1969 року. Тоді, як і наприкінці 1972 року, звучала мелодія Фріпп на гітарі. Крім того, розділ «Larks' Tongues in Aspic, Part One» був перероблений із твору під назвою «A Peacemaking Stint Unrolls», який був записаний гуртом часів Islands і нарешті випущений у 2010 році як бонус-трек на цьому альбомі 40-річчя видання.
У своїй сучасній рецензії Алан Ністер із журналу Rolling Stone підсумував альбом, сказавши: «Під нього не можна танцювати, не можна дотримувати ритм, і він навіть не є гарною фоновою музикою для миття посуду» та рекомендував слухачів «підходити до цього з абсолютно відкритим розумом». Він описав пісні в альбомі, сказавши, що вони були «повним дослідженням контрастів, особливо в настроях і темпах — палаючий і електричний в одну мить, м’який і заплутаний в наступний». Хоча не цілком оцінив музику на платівці, він похвалив гру на скрипці як «зі смаком [...] у найкращих класичних традиціях».[7]
У 1998 році Білл Мартін писав: «Через чисту формальну винахідливість найважливішим записом прогресивного року 1973 року був... Larks' Tongues in Aspic», додавши, що прослуховування цього альбому Yes Close to the Edge продемонструє, «що таке прогресивний рок".[8]
Ретроспективний огляд AllMusic був надзвичайно позитивним, відзначаючи кожен аспект переходу гурту від джазового напряму до більш експериментального як повний успіх. Він вважав Джона Веттона «найсильнішим співаком/басистом групи після відходу Грега Лейка», і особливу похвалу віддав оновленій версії.[9]
Перша сторона | |||
---|---|---|---|
# | Назва | Автори | Тривалість |
1. | «Larks' Tongues in Aspic, Part One» (інструментальна) | Кросс, Фріпп, Веттон, Бруфорд, М'юір | 13:36 |
2. | «Book of Saturday» | Фріпп, Веттон, Палмер-Джеймс | 2:53 |
3. | «Exiles» | Кросс, Фріпп, Палмер-Джеймс | 7:40 |
Друга сторона | |||
---|---|---|---|
# | Назва | Автори | Тривалість |
4. | «Easy Money» | Фріпп, Веттон, Палмер-Джеймс | 7:54 |
5. | «The Talking Drum» (інструментальна) | Кросс, Фріпп, Веттон, Бруфорд, М'юір | 7:26 |
6. | «Larks' Tongues in Aspic, Part Two» (інструментальна) | Фріпп | 7:07 |
- Роберт Фріпп — електрична і акустична гітари, мелотрон
- Білл Бруфорд — ударні, литаври, тронка, дерев'яна коробочка
- Девід Кросс — скрипка, альт
- Джон Веттон — вокал, бас
- Джеймі Муір — перкусія
- ↑ Eder, Bruce. Larks' Tongues in Aspic - King Crimson | AllMusic (англ.) . Allmusic. Архів оригіналу за 11 травня 2012. Процитовано 1 лютого 2015.
- ↑ Larks' Tongues In Aspic. Q (англ.) . Листопад 2000. с. 129. Архів оригіналу за 15 червня 2011. Процитовано 1 лютого 2015.
- ↑ Christgau, Robert. Robert Christgau: CG: King Crimson (англ.) . robertchristgau.com. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 1 лютого 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 12 листопада 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ https://archive.org/details/mojo-july-2019/page/54/mode/2up.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ https://archive.org/details/musichoundrockes0000unse.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ King Crimson: Larks' Tongues in Aspic : Music Reviews : Rolling Stone. web.archive.org. 2 травня 2009. Архів оригіналу за 2 травня 2009. Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ Martin, Bill (1998). Listening to the Future: The Time of Progressive Rock, 1968-1978 (англ.). Open Court Publishing. ISBN 978-0-8126-9368-3.
- ↑ King Crimson - Larks' Tongues in Aspic Album Reviews, Songs & More | AllMusic (англ.), процитовано 12 листопада 2022