French
DeutschГорличка сірогруда — Вікіпедія
| Горличка сірогруда | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Leptotila cassinii Lawrence, 1867 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Leptotila cassini | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Горличка сірогруда[2] (Leptotila cassinii) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Мексиці, Центральній Америці і Колумбії. Вид названий на честь американського орнітолога Джона Кессіна[3].
_(7996826404).jpg)
Довжина птаха становить 22,5-28 см, вага 132-179 г. У представників номінативного підвиду лоб і обличчя рожевувато-сірі, тім'я і потилиця темно-коричневі, задня частина шиї має сірувато-фіолетий металевий відблиск. Верхня частина тіла оливково-коричнева, верхня частина спини мають зелений або пурпуровий металевий відблиск. Хвіст темний, крайні стернові пера на кінці білі. Горло біле, груди рудувато-сірі, живіт рудуватий. Очі жовті, навколо очей плями голої сірої, спереду і ззаду червонуватої шкіри. Лапи червоні. самиці мають дещо тьмінше забарвлення. Представники підвиду L. c. rufinucha мають блідіше забарвлення, ніж представники номінативного підвиду, груди у них пурпурові, тім'я і потилиця іржасто-охристі. Представники підвиду L. c. cerviniventris мають подібне забарвлення, груди у них мають силький пурпурово-рожевий відтінок.
Виділяють три підвиди:[4]
- L. c. cerviniventris Sclater, PL & Salvin, 1868 — карибські схили від південно-східної Мексики (Чіапас) до західної Панами;
- L. c. rufinucha Sclater, PL & Salvin, 1873 — південно-західна Коста-Рики і північно-західна Панама (Чирикі);
- L. c. cassinii Lawrence, 1867 — східна Панама і північна Колумбія (долини Кауки і Магдалени).
Сірогруді горлички мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі і Колумбії. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 1400 м над рівнем моря. Живляться насінням і комахами, яких шукають в лісовій підстилці. Сезон розмноження в Коста-Риці триває з лютого по травень і з липня по вересень, в Панамі з лютого по вересень, в Колумбії з січня по квітень. Гніздо являє собою невелику платформу з гілочок, розміщується на висоті від 1 до 3 м над землею. В кладці 2 яйця.
- ↑ BirdLife International (2016). Leptotila cassinii. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 93. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 13 травня 2022.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
- Stiles and Skutch, A guide to the birds of Costa Rica ISBN 0-8014-9600-4
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |