French
DeutschГорличка колумбійська — Вікіпедія
| Горличка колумбійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Leptotila conoveri Bond & Meyer de Schauensee, 1943 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Горличка колумбійська[2] (Leptotila conoveri) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Ендемік Колумбії. Вид названий на честь американського орнітолога Бордмана Коновера[en][4].
Довжина птаха становить 22,5-25 см. Верхня частина голови сиза або темно-сіра, задхня частина шиї рудувата з фіолетовим відблиском. Верхня частина спини рудувато-сіра з фіолетовим відблиском, решта верхньої частини тіла темно-сірі з пурпуровим райдужним відблиском. Крила більш коричневі, хвіст сірувато-коричневий, крайні стернові пера на кінці білі. Горло біле, верхня частина грудей рудувато-рожева, решта нижньої частини тіла контрастно-охриста. Очі білуваті, навколо очей кільця голої червонуватої шкіри. Дзьоб чорний, лапи рожевуваті.
Колумбійські горлички мешкають на східних схилах Центрального хребта Колумбійських Анд в департаментах Толіма і Уїла. У 2014 році вони були відкриті в департаменті Кундінамарка в Східному хребті Анд. Колумбійські горлички живуть у вологих гірських тропічних лісах, на чагарникових узліссях і на кавових плантаціях, переважно на висоті від 1200 до 2500 м над рівнем моря. Живляться насінням. плодами і дрібними безхребетними, яких шукають в лісовій підстилці. Сезон розмноження триває з березня по вересень. В кладці 2 яйця.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція колумбійських горличок становить від 11 до 29 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Leptotila conoveri. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 116. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |