French
DeutschГорличка вохристогруда — Вікіпедія
| Горличка вохристогруда | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Leptotila ochraceiventris Chapman, 1914 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Горличка вохристогруда[2] (Leptotila ochraceiventris) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[3]. Мешкає в Еквадорі і Перу.
Довжина птаха становить 23-25 см, вага 146 г. У самців лоб блідо-бордовий, тім'я бордове, потилиця і задня частина шиї бурувато-бордові. На верхній частині спини фіолетово-червона, металево-блискуча пляма. Верхня частина тіла і верхні покривні пера хвоста темно-оливково-коричневі. Крайні стернові пера чорні з широкими білими кінчиками. Підборіддя біле, горло охристе або кремово-біле, обличчя коричнювато-охристе, шия з боків рудувато-коричневі. Груди тьмяно-рожеві, живіт коричнюватий, боки і нижні покривні пера хвоста коричневі. Гузка чорнувато-бура, пера на ньому мають білі кінчики. Райдужки жовті, навколо очей плями голої червонувато-пурпурової шкіри. Дзьоб чорний, лапи червоні. Самиці мають дещо тьмяніше забарвлення, металево-блискуча пляма на спині відсутня.
Вохристогруді горлички мешкають в західних передгір'ях Анд та в долинах на заході Еквадору та на північному заході Перу (Тумбес, П'юра, Ламбаєке). Вони живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах та у вологих гірських тропічних лісах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, переважно на висоті від 500 до 1800 м над рівнем моря, місцями на висоті від рівня моря до 2625 м над рівнем моря. Живляться насінням. плодами і дрібними безхребетними, яких шукають в лісовій підстилці.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція вохристогрудих горличок становить від 3750 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Leptotila ochraceiventris. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 13 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 13 травня 2022.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |