French
DeutschВербозілля лучне — Вікіпедія
| Вербозілля лучне | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Вересоцвіті (Ericales) |
| Родина: | Первоцвітові (Primulaceae) |
| Рід: | Вербозілля (Lysimachia) |
| Вид: | Вербозілля лучне (L. nummularia) |
| Біноміальна назва | |
| Lysimachia nummularia L., 1753 | |
| Синоніми | |
| Ephemerum nummularia (L.) Schur | |
Вербозілля лучне,[1][2] вербозілля лучний чай,[1] вербозілля сланке,[2] дубричка плозюща[2] (Lysimachia nummularia) — багаторічна рослина з роду вербозілля родини мирсінових.
Адамове ребро, Барвінок дикий, Перерва, Повій жовтий, Пристрітник, Розхідник.
Стебло повзуче, що вкорінюється у вузлах, звичайно не гіллясте й голе. Листя на коротких черешках, супротивні, округлояйцеподібні або округло-овальні, тупі або загострені. Квіти розташовані по одному в пазухах середніх листів, досить великі, золотисто-жовті, всередині з бурими залозистими крапками. Плоди — коробочки, які розкриваються стулками. Цвіте у червні — липні. Плоди дозрівають в серпні — вересні.
Росте на луках, по берегах річок, серед чагарників, на сирому ґрунті.
Європейсько-середземноморський вид. Зустрічається в лісових і лісостепових районах, на півночі степових районів. На крайньому півдні степових районів росте тільки в долинах річок, у Криму рідко.
- Азія
- Європа
- Східна Європа: Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Росія — європейська частина; Україна
- Середня Європа: Австрія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія
- Північна Європа: Данія; Ірландія; Об'єднане Королівство
- Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Румунія; Сербія; Словенія
- Південно-Західна Європа: Франція; Іспанія
Рослина містить дубильні речовини, аскорбінову кислоту, сапоніни.
У гомеопатії застосовують есенцію з свіжої квітучої рослини. У народній медицині різних країн надземну частину вживали всередину при шигельозі, проносі, судомах, як протицинговий засіб, зовнішньо — як ранозагоювальний, протизапальний, для усунення поганого запаху з рота, при ревматизмі. З листя можна отримати жовту фарбу.
- ↑ а б В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
- ↑ а б в Lysimachia nummularia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- [[https://web.archive.org/web/20170202000009/https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomydetail.aspx?id=316741 Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] Lysimachia nummularia на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США] (англ.)
- [[https://web.archive.org/web/20170202074029/http://www.tropicos.org/Name/26400160 Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] Lysimachia nummularia в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду] (англ.)
- Вербозілля лучне // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 83. — ISBN 5-88500-055-7.
 | Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
