Mercedes-Benz C111 — Вікіпедія

Mercedes-Benz C111
Виробник	Mercedes-Benz і Mercedes-Benz Group
Довжина	4440 мм
Ширина	1800 мм
Висота	1120 мм
Маса	1240 кг
Дизайнер	Бруно Сакко

C111 — серія експериментальних прототипів, випущених Мерседесом у 1960-70-і роки. Компанія експериментувала як з новими технологіями двигунобудування, такими як двигун Ванкеля, дизельними двигунами і турбонаддувом, і використовувала C111 як основу для тестів; так і з матеріалами виготовлення кузова. Іншими концептуальними деталями були двері типу «Крило чайки», люкс інтер'єр, оброблений замшею, і кондиціонер.

Перша версія C111 була представлена на франкфуртському автосалоні в 1969 році. Автомобіль має кузов зі скловолокна і трисекційний роторний двигун Ванкеля з безпосереднім вприском палива, встановлений в базі. Двигун мав потужність 280 к. с. і дозволяв автомобілю масою 1100 кг розвивати максимальну швидкість 270 км/год. Один з гонщиків-випробувачів Рон Вакенфельд зазначав низький рівень шуму двигуна, більш низький, ніж у 12-циліндрового агрегату у Lamborghini Miura.

Наступна версія з'явилася в 1970 році на Женевському автосалоні. В автомобілі був встановлений чотирьохсекційними двигун Ванкеля 2,4 л M950F потужністю 370 к. с. (350 к. с. за іншими даними). Автомобіль розганявся до «сотні» за 4,9 с і мав максимальну швидкість 300 км/год.

Пізніше, в часи енергетичної кризи, Mercedes почав експериментувати з дизельними двигунами, з метою показати можливості автомобілів обладнаних дизельними двигунами, В результаті чого в 1976 році з'явився C111-IID з рядним п'ятициліндровим дизельним двигуном від моделі 300SD об'ємом 3.0 літри OM617. Двигун був злегка модернізований і обладнаний турбокомпресором, завдяки чому він видавав потужність 190 к. с. Автомобіль мав серійний номер 31. Дизельна ітерація С111 побила 13 рекордів для дизельних машин на трасі Нардо.

Компанія вирішила не використовувати двигун Ванкеля і повернулася до експериментів з дизельними двигунами для третьої модифікації C111. Обладнаний 5-циліндровим рядним дизелем потужністю 230 к. с. при 4400-4600 об/хв з 5-ти ступінчастою ручною коробкою передач автомобіль побив 9 дизельних і газових рекордів швидкості. Третя версія володіє поліпшеною аеродинамікою, коефіцієнт лобового опору складає всього 0,191. Завдяки цьому в 1978 році на трасі Нардо C111 досяг швидкості 322 км/год, і середню швидкість у 316 км/год за 12 .годин

Четверта версія з'явилася в 1979 році. Оснащений 4,8-літровим 500-сильним двигуном M117 V8 з 2-ма турбонагнітачами KKK, автомобіль поставив новий рекорд швидкості - 403,78 км/год (середня швидкість кола). Рекорд був поставлений Хансом Лейбольдом за 1 хвилину і 56,67 секунд 5 травня 1979 року.

На італійському треку Нардо були встановлені такі рекорди:

• Mercedes-Benz C111-III(англ.)