Нічниця степова — Вікіпедія
Нічниця степова | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
Родина: | Лиликові (Vespertilionidae) |
Підродина: | Нічницеві (Myotinae) |
Рід: | Нічниця (Myotis) |
Вид: | M. aurascens |
Біноміальна назва | |
Myotis aurascens Kuzyakin, 1935 | |
Нічни́ця степова[1] (Myotis aurascens) — кажан, один з видів роду нічниця (Myotis).
Морфометрія: довжина передпліччя від 32 до 37 мм, довжина хвоста від 12,3 до 14,3 мм, довжина стопи від 6,8 до 8,7 мм.
Спинна частина темно-коричнева, іноді із золотистими кінчиками волосків, черевні частини світліші. Писочок темний, ніздрі розкриті у формі серця. Вуха темно-коричневі, всередині світліші, рожевуваті. Край мембран крил між п'ятим пальцем і задніми лапами, як правило, облямований білим кольором. Ступні малі. Хвіст довгий і включений у велику літальну перетинку. Перший верхній премоляр дуже малий і розташований поза альвеолярною лінією.
Раніше таксон входив до складу Myotis mystacinus; його диференціювали на основі морфології[2].
Країни проживання: Албанія, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Китай, Хорватія, Грузія, Греція (Крит), Іран, Ірак, Італія, Казахстан, Республіка Корея, Північна Македонія, Молдова, Монголія, Чорногорія, Румунія, Росія, Сербія, Сирія, Туреччина, Україна[3].
Проживає в лісових і чагарникових місцевостях. Сідала влаштовує в щілинах і тріщинах в скелях, взимку — в печерах. Утворює невеликі скупчення взимку до 15 особин[3].
Потенційні загрози включають втрату середовища проживання (внаслідок розвитку інфраструктури та інших причин) та порушення місця проживання в будівлях або підземних місцях проживання[3].
Вид захищений національним законодавством у більшості країн. Існують також міжнародно-правові зобов'язання щодо охорони цього виду через Боннську конвенцію (Eurobats) і Бернську конвенцію. Вид включений у Додаток IV Директиви ЄС про середовища існування та види. Деякі засоби захисту середовища існування можуть бути забезпечені за допомогою програми Natura 2000[3].
Внесена до Червоної книги України 2021 р.[4].
- ↑ Загороднюк, І. В.; Ємельянов, І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — Вип. 10. — С. 5–30. Архівовано з джерела 28 липня 2019. Процитовано 2021-04-18.
- ↑ Benda, P.; Tsytsulina, K. Taxonomic revision of Myotis mystacinus group (Mammalia: Chiroptera) // Acta Societatis Zoologicae Bohemicae. — 2000. — Вип. 64. — С. 331–398. (англ.)
- ↑ а б в г Benda, P.; Paunović, M. (2016). Myotis aurascens. The IUCN. Процитовано 18.04.2021. (англ.)
- ↑ До Червоної книги України потрапив 171 новий вид тварин//Укрінформ, 03.03.2021
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |