Нарцис великоцвітий — Вікіпедія

Нарцис великоцвітий
Narcissus tazetta

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Амарилісові (Amaryllidaceae)
Підродина: Amaryllidoideae
Триба: Narcisseae
Рід: Нарцис (Narcissus)
Вид: Нарцис великоцвітий
Narcissus tazetta
L., 1753
Посилання
Вікісховище: Narcissus tazetta
Віківиди: Narcissus tazetta
EOL: 1010901
IPNI: 66240-1
ITIS: 503931
NCBI: 54860

Нарцис великоцвітий[1] (також — нарцис тацет,[2] нарцис букетний[3]; Narcissus tazetta L.) – вид рослин родини амарилісові (Amaryllidaceae). лат. tazetta — «з маленькою чашою». Приквіток має трубку у вигляді маленької чашечки (італійською — «tazetta»). Звідси й видова назва — Narcissus tazetta[4].

Багаторічна цибулинна рослина, гола з сильним стеблом, висотою 20–65 см. Овальна цибулина, до 6 см завдовжки і товщиною 5 см. Листки плоскі або гофровані, часто блакитно-зелені, 20–75 см завдовжки і шириною 5–14 мм. Квіти в кластерах чисельністю 2–15, ароматні. Пелюстки білі, кремові або жовті, 8–22 мм завдовжки і 4–14 мм шириною.

Поширення

[ред. | ред. код]

Північна Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко. Азія: Кіпр; Іран; Ірак; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина; Китай — Фуцзянь, Чжецзян. Кавказ: Росія — Передкавказзя, Західний Сибір, Європейська частина. Південна Європа: Албанія; Колишня Югославія; Греція [вкл. Крит]; Італія [вкл. Сардинія, Сицилія]; Франція [вкл. Корсика]; Португалія; Іспанія [вкл. Балеарські острови]. Натуралізований в інших місцях. Також культивується. Точний рідний діапазон неясний.

Населяє земля для вирощування, чагарники, береги річок. На відміну від інших видів, не морозостійкий. Вирощується в комерційних цілях задля ефірної олії, в основному на півдні Франції.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Narcissus tazetta // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Довідник назв рослин України
  3. М. М. Біланич, О. М. Бокотей. Використання біблійно-природничої тематики в екологічному вихованні // Молодий вчений. — 2015. — Вип. 17. — № 2. — С. 200–204.
  4. ВАВИЛОНСЬКА ВЕЖА БОТАНІКІВ, № 24 (276) 24-30 червня 2008 року. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 27 листопада 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]