Папуга жовтощокий — Вікіпедія

Папуга жовтощокий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Папугові (Psittacidae)
Рід: Жовтощокий папуга (Ognorhynchus)
Bonaparte, 1857
Вид: Папуга жовтощокий
Ognorhynchus icterotis
(Massena & Souancé, 1854)

Посилання
Вікісховище: Ognorhynchus icterotis
Віківиди: Ognorhynchus icterotis
EOL: 1177988
ITIS: 554905
МСОП: 22685760
NCBI: 2282775

Папуга жовтощокий[2] (Ognorhynchus icterotis) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae).

Поширення

[ред. | ред. код]

Птах траплявся в усіх трьох Андських хребтах Колумбії, від Норте-де-Сантандер і Антіокії до Наріньйо та на північному заході Еквадору, на південь до Котопахі. Він зберігається в центральних Андах Колумбії, хоча його місцезнаходження протягом більшої частини року невідоме. В Еквадорі він вважається вимерлим, хоча з 2000 року надходять непідтверджені повідомлення про зграї близько 20 птахів у долині Інтаг.

Мешкає у вологому гірському лісі, острівному лісі та частково розчищеній місцевості на висоті 1200-3400 м, віддаючи перевагу районам, де переважають воскові пальми Ceroxylon quindiuense.

Це відносно великий довгохвостий папуга, середня довжина якого становить 42 см і вага близько 285 г. Загалом він зелений, низ блідіший, більш лаймово-зелений, ніж верх. Важкий дзьоб і кільце голої шкіри навколо очей чорні. Походження загального епітета «жовтощокий» походить від жовтої плями, яка тягнеться від чола до щік і вушних раковин. Його крики схожі на крики гусей.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Зазвичай, гніздо будує в дуплі пальми на висоті 20-25 метрів. Передбачається, що репродуктивний період триває з березня по травень, але нечисленність спостережень дозволяє лише формулювати гіпотези.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2020). Ognorhynchus icterotis: інформація на сайті МСОП (версія 2023.1) (англ.) 26 січня 2024
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання

[ред. | ред. код]