Oxetocyon — Вікіпедія

Oxetocyon Період існування: 33.9–28.1 PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Родина:	Псові (Canidae)
Підродина:	†Borophaginae
Рід:	†Oxetocyon Green, 1954
Вид:	†O. cuspidatus
Біноміальна назва
†Oxetocyon cuspidatus Green, 1954
ареал Oxetocyon на основі скам'янілостей

Oxetocyon — вимерлий одновидовий рід підродини псових Borophaginae, що походить із Північної Америки. Він жив в епоху раннього олігоцену^[1], існував приблизно 2,5 мільйона років. Скам'янілості були знайдені в Небрасці та Південній Дакоті.

Скам'янілості Oxetocyon є рідкісними, і, як наслідок, рід маловідомий, і повідомлялося лише про зуби, зубні ряди та фрагмент черепа. Зуби Oxetocyon вказують на те, що він харчувався м’ясоїдними тваринами, як у живого єнотоподібного собаки, і припускають потенційний зв’язок із незвичайним борофагіном Otarocyon. Oxetocyon відрізняється від Otarocyon власним набором стоматологічних спеціалізацій для всеїдної дієти, зокрема наявністю щілини, яка розділяє кожен верхній моляр на передню та задню половини^[2].