Баклан бразильський — Вікіпедія
Баклан бразильський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Phalacrocorax brasilianus (Gmelin, 1789) | ||||||||||||||||
Мапа поширення виду Проживання впродовж року Гніздування Зимування | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Phalacrocorax olivaceus (Humboldt, 1805) Phalacrocorax pampeanus Moreno & Mercerat, 1891 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Баклан бразильський[2] (Phalacrocorax brasilianus) — вид сулоподібних птахів родини бакланових (Phalacrocoracidae).
Вид поширений в Центральній та Південній Америці.
Птах завдовжки від 70 до 75 см, розмахом крил 100 см і вагою від 1 до 1,5 кг. Птахи у південних популяціях, як правило, більші, ніж у північних. Він тонкий і невеликий у порівнянні з Phalacrocorax auritus. Він має довгий хвіст і часто утримує шию в формі S. Оперення переважно чорне, з жовто-коричневим горлом. Під час сезону розмноження з боків голови відростають білі пучки, а на горлі з'являється біла облямівка.
Птах живиться рибою, пуголовками і безхребетними, яких він ловить в дрібних прибережних водах і серед водоростей. Моногамний птах і розмножується колоніями. Гніздо — це платформа з гілочок із западиною в центрі, оточена гілочками та травами. Вони відкладають до п'яти білуватих або синюватих яєць. Обидві статі насиджують кладку приблизно 25–30 днів, і обидва батьки годують молодняк приблизно до 11 тижнів. На дванадцятому тижні пташенята стають самостійними.
- P. b. mexicanus (J.F. Brandt, 1837) — південь США (від півдня Арізони до Луїзіани) через Мексику до Нікарагуа, Багамських островів та Куби.
- P. b. brasilianus (J.F. Gmelin, 1789) — Центральна та Південна Америка від Коста-Рики до Вогняної Землі.
- ↑ BirdLife International (2016). Phalacrocorax brasilianus: інформація на сайті МСОП (версія version=2021.1) (англ.) 10 травня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Johnsgaard, P. A. (1993), Cormorants, darters and pelicans of the world. Washington DC: Smithsonian Institution Press.
- Kaufman, Kenn; Lives of North American Birds. Houghton Mifflin Company, New York, NY (1996). ISBN 0-395-77017-3
- World Wildlife Fund. 2010. Petenes mangroves [Архівовано 15 жовтня 2011 у Wayback Machine.]. eds. Mark McGinley, C.Michael Hogan & C. Cleveland. Encyclopedia of Earth. National Council for Science and the Environment. Washington DC
- Alsop, Fred J. III; Birds of Texas. Smithsonian Handbooks: DK Publishing, Inc. (2002). ISBN 0-7894-8388-2
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |