Pinus occidentalis — Вікіпедія

Pinus occidentalis
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Сосна (Pinus)
Підрід: P. subg. Pinus
Секція: P. sect. Trifoliae
Підсекція: P. subsect. Australes
Вид:
P. occidentalis
Біноміальна назва
Pinus occidentalis
Синоніми
  • Pinus occidentalis var. baorucoensis Silba

Pinus occidentalis[2] (Сосна західна, інші назви: Сосна еспаньйольська, або Сосна західна індійська) — вид роду Сосна родини Соснових.

Це середнє за розміром дерево, що росте до 20—30 м у висоту з відкритою короною. Листя (голки) темно—зелені, голчасті, зібрані в пучках по 3, (—4,—5), 11—20 см завдовжки і 0,9—1,3 мм в ширину. Шишки 5—8 см завдовжки, блискучо—коричневі, вони дозрівають приблизно за 18 місяців і відкриваються щоб звільнити насіння, яке 4—5 мм в ширину з 15 мм крилами.

Тісно пов'язана з кубинською Сосною (P. cubensis), родом зі східної частини Куби, розглядається як синонім у деяких ботаніків.

Поширення

[ред. | ред. код]

Сосна є ендеміком острова Гаїті (стара назва — Еспаньйола), де вона є панівним видом у сосновому лісі в Гаїті та Домініканській Республіці. Pinus occidentalis знайдена в мішаних лісах на висоті від 850 метрів до 2100, та навіть вище до 3087 м в саміті Піко Дуарте, найвища точка на острові. Вони іноді зустрічаються в низинних вологих лісах, екорегіонах, в районах, де переважають латерні ґрунти[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. www.conifers.org
  2. Фотографії на сайті (eol.org) «Pinus occidentalis». Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2012.
  3. Карта поширення. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 29 серпня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Farjon A. (2012). Conifer Database (version Jul 2011). In: Species 2000 & ITIS Catalogue of Life, 25th June 2012 (Bisby F., Roskov Y., Culham A., Orrell T., Nicolson D., Paglinawan L., Bailly N., Kirk P., Bourgoin T., Baillargeon G., eds). Digital resource at www.catalogueoflife.org/col/. Species 2000: Reading, UK.
  • Farjon, A. & Styles, B.T. 1997. Pinus (Pinaceae) (Flora Neotropica Monograph 75). The New York Botanical Garden, New York
  • Farjon, A. K. & B. T. Styles. 1997. Pinus (Pinaceae). Fl. Neotrop. 75: 1–291.
  • SPECIMEN BASED RECORD. Published protolog data.
  • Sw. 1788. In: Prodr.: 103.