Кедровий сланець — Вікіпедія

Кедровий сланець
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Рід: Сосна (Pinus)
Підрід: P. subg. Strobus
Секція: P. sect. Quinquefoliae
Підсекція: P. subsect. Strobus
Вид:
Кедровий сланець (P. pumila)
Біноміальна назва
Pinus pumila

Кедро́вий сла́нець[1], кедр-стелю́чка[2], сосна сланка́ (Pinus pumila) — сланкий чагарниковий вид роду сосна родини соснових. Сланка форма росту зумовлена суворими умовами зростання.

Кущ, або невисоке деревце, виростає 1—3 м у висоту, також як виняток — до висоти 5 м[1]. Хвоїнки довжиною 4—6 см зібрані в пучки по п'ять[1]. Шишки до 6 см завдовжки, несуть між лусками насіння — невеликі їстівні горішки. Росте повільно. Може зростатися із сусідніми деревами придатковими коренями та гілками[1]. Утворює непролазні хащі, подібні до криволісь гірської сосни в Карпатах.

Життєва форма

[ред. | ред. код]

Ця низькоросла сосна має властивість полягати в холодну пору року, щоб сховатись під сніговим покривом та уникнути несприятливого впливу погодних умов. Навесні гілки випростовуються і ростуть ортотропно. Такі властивості мають і інші стелюхи. Цикл полягання і випростовування пагонів кедрового сланця описаний російським письменником-дисидентом Варламом Шаламовим в оповіданні СТЛАНИК [Архівовано 28 липня 2013 у Wayback Machine.][3]

Поширення

[ред. | ред. код]

Росте в горах до висот 2000 м над рівнем моря.

Країни зростання: Китай (провінції: Хейлунцзян, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія), Японія, Корея (Корейська Народно-Демократична Республіка, Республіка Корея), Монголія, Росія. В Росії поширена на території Чукотки, Якутії, Сахаліну, Камчатки, в Магаданській і Амурській областях і в Хабаровському краї, заходячи місцями за полярне коло.

Значення

[ред. | ред. код]

Кедровий сланець — цінна ґрунтозахисна рослина; дає корм і притулок взимку промисловим звірам, особливо вивіркам, соболям та ведмедям[1]. Хвоя багата на вітамін С, в давнину використовувалась як засіб проти цинги. З насіння сланцю одержують ефірні олії, з деревини скипидар, смоли[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Кедровий сланець // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Бєлозоров С. Т., 1972.
  3. Шаламов Варлам Тихонович. СТЛАНИК// из цикла «Калымские рассказы». Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 8 грудня 2020.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]