Pittosporum coriaceum — Вікіпедія

Pittosporum coriaceum
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Pittosporaceae
Рід: Pittosporum
Вид:
P. coriaceum
Біноміальна назва
Pittosporum coriaceum

Pittosporum coriaceum — вид рослин з родини Pittosporaceae, ендемік Мадейри.

Кущ або маленьке дерево заввишки від 5 до 8 метрів. Стовбур світло-сірий та гладкий. Листки від довгастих до зворотнояйцеподібно-довгастих, тупокінцеві, товсті, шкірясті, гладкі. Квіти невеликі, біло-жовтуваті, ароматичні, зібрані у верхівкові кластери. Плід — коробочка до 2 сантиметрів довжини, яйцеподібної форми, деревна, коричнювата, коли стигла. Цвітіння: травень — червень.

Поширення

[ред. | ред. код]

Ендемік Мадейри (північні схили о. Мадейра)[1][2][3].

Це дерево росте в глибоких ярах в лісах Ocotea foetens. Загальна кількість населення складає від 40 до 50 особин[3].

Загрози та охорона

[ред. | ред. код]

Основними загрозами є порушення областей зростання, пожежі та зсуви. Низький рівень регенерації ще більше зменшує можливості виживання цього виду[3].

Pittosporum coriaceum внесено до списку пріоритетних видів в Додатку II Директиви про природне середовище та до Додатку I Конвенції про охорону європейської дикої природи та природних середовищ існування (Бернська конвенція). Весь ареал міститься в Національному парку Мадейри. Зусилля спрямовані на розповсюдження виду проходять з обмеженим успіхом. Програми відновлення виду повинні продовжуватись, разом із кампаніями з підвищення обізнаності громадськості[3].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Pittosporum coriaceum. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 30.08.2018. (англ.)
  2. Pittosporum coriaceum. The Plant List. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 30.08.2018. (англ.)
  3. а б в г Carvalho, J.A. (2011). Pittosporum coriaceum. The IUCN. Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30.08.2018. (англ.)