Ткачик великий — Вікіпедія

Ткачик великий
Самець великого ткачика (підвид P. c. cucullatus)
Самець великого ткачика (підвид P. c. cucullatus)
Самиця великого ткачика (підвид P. c. cucullatus)
Самиця великого ткачика (підвид P. c. cucullatus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ткачикові (Ploceidae)
Підродина: Ткачичні (Ploceinae)
Рід: Ткачик (Ploceus)
Вид: Ткачик великий
Ploceus cucullatus
(Müller, 1776)[2]
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Oriolus cucullatus Müller, 1776
Textor cucullatus (Müller, 1776)
Посилання
Вікісховище: Ploceus cucullatus
Віківиди: Ploceus cucullatus
EOL: 919705
ITIS: 562296
МСОП: 22718921
NCBI: 135448

Тка́чик великий[3] (Ploceus cucullatus) — вид горобцеподібних птахів ткачикових (Ploceidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.

Довжина птаха становить 15-18 см. У самців під час сезону розмноження, представників північних підвидів, голова чорна, потилиця і груди каштанові, у представників південних підвидів кількість чорного і коричневого в забарвленні зменшується, а у представників найпівденніших підвидів чорними є лише обличчя і горла, а тім'я і потилиця є жовтими. Верхня частина тіла і крила у самців під час сезону розмноження є чорно-жовтими, нижня частина тіла жовта, дзьоб чорний. У самців під час негніздового періоду голова жовта, тім'я оливкове, верхня частина тіла сіра, нижня частина тіла білувата, крила чорно-жовті. У самиць верхня частина тіла оливкова, смугаста, крила чорно-жовті, нижня частина тіла жовтувата. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак спина у них має коричнюватий відтінок, а очі світлі.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють вісім підвидів:[4]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Великі ткачики є одними з найпоширеніших птахів Африки, вони мешкають на більшій частині континенту на південь від Сахари, за винятком посушливих районів південного заходу і північного сходу. Вони також були інтродуковані на острови Маврикій і Реюньйон в Індійському океані, а також на Гаїті, Пуерто-Рико і Мартиніку в Карибському морі. Вони живуть на узліссях тропічних лісів, в саванах, а також на полях, плантаціях і в садах, поблизу людських поселень, уникають гір і густих тропічних лісів. Віддають перевагу зволоженим районам, таому в деяких місцях з'являються лише під час сезону дощів.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Великі ткачики є активними, галасливими птахами. Вони зустрічаються великими зграями, до яких іноді приєднуються інші види ткачиків. Живяться переважно насінням, а також комахами, особливо під час сезону розмноження, і нектаром. Через споживання зерна вважаються шкідниками посівів.

Початок сезон розмноження різниться в залежності від підвиду. Великі ткачики гніздяться великими колоніями, які можуть нараховувати до 150 гнізд. Гнізда мають кулеподібну форму, їхня довжина становить 14-17 см, а висота 11-13 см. Гніздо має трубкоподібний вхід довжиною 4-8 см. Воно робиться з гілочок, трави і листя, всередині містить гніздову камеру, відділену від передкамери, вхід до якої розташовується знизу. В кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні. Великі ткачики іноді стають жертвами гніздового паразитизму білощоких дідриків.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Ploceus cucullatus.
  2. P.L.S. Müller (1789 (1776)). Des Ritters Carl von Linne... № 9. Supplements und Register-Band. с. 87.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Old World sparrows, snowfinches, weavers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 березня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]