Купина широколиста — Вікіпедія

Купина широколиста
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Холодкові (Asparagaceae)
Підродина: Nolinoideae
Рід: Купина (Polygonatum)
Вид:
Купина широколиста (P. hirtum)
Біноміальна назва
Polygonatum hirtum
Синоніми

Convallaria gigantea Kunth
Convallaria hirta Bosc ex Poir.
Convallaria latifolia Jacq.
Convallaria thunbergii Steud.
Polygonatum canaliculatum Miq.
Polygonatum latifolium Desf.
Polygonatum latifolium f. variegatum Cheshm. & Delip.
Polygonatum skorpili Velen.
Sigillaria hirta (Bosc ex Poir.) Raf.

Купина́ широколи́ста[1][2][3], купина́ коротковолоси́ста[3], (Polygonatum hirtum ((Bosc ex Poir.) Pursh, synonym Polygonatum latifolium Desf.[4]) — багаторічна трав'яниста рослина з роду купина (Polygonatum) родини холодкових (Asparagaceae). Народні назви: зіля від падучої, кукурузка, куп-зіллє, купина, любка, ребро адамове, тропар[1].

Загальна біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]
Квітки купини широколистої
Ягоди купини широколистої
Листя купини широколистої
Купина широколиста в Національному парку «Донау-Ауен» (укр. «Заплава Дунаю»)

Стебла до 50 см заввишки, дещо гранчасті, пониклі, вгорі опушені. Кореневище потовщене м'ясисте. Листки розміщені в 2 ряди, обернені в один бік, широкі, оберненояйцевидні, загострені, зверху зелені блискучі, знизу сизуваті опушені, 10—12 см завдовжки, 5—7 см завширшки. В пазухах листків розташовані по 1-5 пониклих квіток. Квітки двостатеві, правильні. Оцвітина трубчаста, біла. Плід — чорно-синя ягода. Цвіте з травня 20-25 днів. За сприятливих умов насіння проростає і починається стадія проростків (на наступний рік після дозрівання насіння). Проростки купини широколистої з'являються на початку літа.

Характеризуються значною варіабельністю залежно від вікових станів.

Поширення

[ред. | ред. код]

У дикому стані росте в європейській частині Росії, Середній Європі, на Балканах, в Малій Азії. В Україні росте в лісах, по чагарниках на Закарпатті, Розточчі-Опіллі, в Правобережному Лісостепу, Гірському Криму.

Екологія

[ред. | ред. код]

Це найпосухостійкіший з усіх видів купин. Добре росте при затіненні, на щільних ґрунтах, тобто в найнесприятливіших умовах.

Охорона у природі

[ред. | ред. код]

Вид занесений до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Львівської і Дніпропетровської областей[3]. В Російській Федерації занесений до Червоних книг Республіки Марій Ел і Ростовської області[5].

Хімічний склад

[ред. | ред. код]

Кореневища містять алкалоїди, сапоніни, слизисті речовини, крохмаль, цукри тощо. Отруйна рослина.

Використання

[ред. | ред. код]

В народній медицині відвар кореневищ вживають усередину при кашлі, гострому бронхіті й запаленні легень, водянці, цукровому діабеті, при статевому безсиллі та як глистогінний засіб. Зовнішньо відвар кореневищ використовують як знеболювальний засіб при люмбаго, радикуліті, ревматизмі, подагрі, геморої та як засіб, що сприяє розсмоктуванню синців. Як болетамувальний засіб використовують і настойку кореневищ. Відваром кореневищ умивають обличчя для зменшення засмаги, а свіжим соком виводять на обличчі плями і ластовиння. Сильне натирання може спричинити виразки. Корені заготовляють улітку або восени. Рослина неофіцинальна.

Рекомендується як декоративна рослина для прикраси ділянок з найсухішими, безструктурними ґрунтами. В культурі утворює стійкі, довголітні зарості, що швидко розростаються.

Систематика

[ред. | ред. код]

В деяких джерелах основною назвою є Polygonatum latifolium (Jacq.) Desf., а Polygonatum hirtum є синонімом[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Polygonatum latifolium // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
  3. а б в Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. [[Андрієнко Тетяна Леонідівна|Т. Л. Андрієнко]], канд. біол. наук [[Перегрим Микита Миколайович|М. М. Перегрим]]. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 17 січня 2015.
  4. Polygonatum latifolium на сайті The Plant List (англ.)
  5. Polygonatum hirtum на сайті «Плантариум» [Архівовано 13 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Polygonatum latifolium в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]