Рдесник гостролистий — Вікіпедія
Рдесник гостролистий | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Potamogeton acutifolius Link, 1818 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Рдесник гостролистий[1][2] (Potamogeton acutifolius) — вид рослин родини рдесникові (Potamogetonaceae), поширений у більшій частині Європи.
Багаторічна рослина 50–60 см завдовжки. Стебло сплюснуте, зі скупченими гілками. Стебло і листки майже однакової ширини (3–4 мм). Листки лінійні, тонко загострені, біля основи з 2 червоними горбками. Квітконоси рівні або майже рівні за довжиною 4–8-квітковому суцвіттю. Плід до 3 мм завдовжки, з горбком біля основи і зігнутим носиком, на спинці зі зморшкуватим кілем[2]. Рослина вкорінена в мулистому дні. Вся рослина перебуває під поверхнею, особливо у верхній половині багато розгалужується, створюючи щільні насадження. Листя завдовжки до 10 см і завширшки до 4 мм. Молоде листя зелене, пізніше буре. Цвіте з червня по серпень. Рослина зимує у вигляді туріон[en]ів[3].
Поширений у більшій частині Європи[4][5]. Здається, P. acutifolius нечисленний у всьому своєму ареалі й повідомляється, що в більшості областей, з яких доступна інформація, чисельність зменшується[5].
Це характерний вид природних від мезотрофічних до евтрофічних ставків та ровів на пасовищах великої рогатої худоби[5].
В Україні вид зростає у стоячих і повільних водах — на всій території; в Закарпатті (Хустський р-н, с. Рокосово, м. Хуст), рідко; у Поліссі, Лісостепу, Степу, спорадично[2].
Загрозами є втрата й деградація місць існування водно-болотних угідь. Можливо, вид не здатний переносити антропогенну гіперевтрофікацію. У Чехії спад спричинений відмовою від традиційного управління рибними водоймами на користь більш інтенсивного рибництва[5].
P. acutifolius захищений у Франції в регіонах Ельзас, Рона-Альпи, Франш-Коме та Лотарингія. У Червоних книгах Швейцарії, Чехії й Великої Британії вид віднесений до категорії CR, у Німеччині — VU. У Великій Британії він включений у три місцеві плани дій з питань біорізноманіття (Дорсет, Норфолк та Суссекс) та Національний план.
- ↑ Potamogeton acutifolius // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н., и др. Определитель высших растений Украины. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 391. (рос.)(укр.)
- ↑ Petr Krása (2010). Potamogeton acutifolius. Botany.cz. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 30.01.2020. (чеськ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 30.01.2020. (англ.)
- ↑ а б в г Lansdown, R.V. (2011). Potamogeton acutifolius. The IUCN. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 30.01.2020. (англ.)
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |