Prototocyon — Вікіпедія
Prototocyon Період існування: Пізній пліоцен — ранній плейстоцен | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Хижі (Carnivora) |
Родина: | Псові (Canidae) |
Триба: | Лисиці (Vulpini) |
Рід: | †Prototocyon Pohle, 1928 |
Типовий вид | |
†Prototocyon curvipalatus Bose, 1880 | |
Види | |
| |
Синоніми | |
|
Prototocyon — вимерлий рід дрібних всеїдних псових, що жив у пізньому пліоцені та ранньому плейстоцені.
У Prototocyon були невеликі ікла й за загальною морфологією Prototocyon схожий на вухату лисицю, від якої відрізняється передусім примітивним зубним рядом[1].
Викопні рештки P. curvipalatus були знайдені з раннього плейстоценового горизонту Верхнього Сіваліка на пагорбах Сівалік, Індія. У районі ущелини Олдувай у Танзанії знайдено скам'янілості P. recki[1].
- ↑ а б Werdelin, Lars; Sanders, William Joseph (2010). Cenozoic Mammals of Africa. University of California Press. с. 612. ISBN 9780520257214.