RBS-15 — Вікіпедія

RBS-15 Mk4 на DSEI 2019

RBS-15 (Robotsystem 15) — протикорабельна ракета, розроблена компанією Saab Bofors Dynamics (Швеція) сумісно з Diehl BGT Defence GmbH (Німеччина). Пізніша модифікація ракети Mk3 отримала можливість пуску по наземних цілях.

Версії

[ред. | ред. код]
MOL (Хорватія) — пускові контейнери RBS-15 на автомобільній платформі.
Пускові установки RBS-15 на хорватському бойовому човні 'Kralj Dmitar Zvonimir'

RBS 15 Mk.I

[ред. | ред. код]

Оснащений французьким двигуном Microturbo TRI-60 з тягою 3,73 кН (380 к.с.). Дальність керованого польоту 70+ км.

RBS-15 Mk.I пристосований до повітряного запуску. Надійшов на службу в 1989 році.

RBS 15 Mk. II

[ред. | ред. код]

Дальність керованого польоту 70+ км. Призначений для запуску з кількох різних платформ, таких як наземні пускові установки, літаки та кораблі.

RBS-15 Mk. II версія для Фінляндії. Місцеве позначення MTO 85 (Meritorjuntaohjus 1985).

RBS-15 Mk3

[ред. | ред. код]

Протикорабельна ракета RBS15 Mk3 має довжину 4,35 м, діаметр фюзеляжу 0,5 м, розмах крил 1,4 м[1].

Маса ракети 800 кг, з яких 170 кг — вибухівка[1]. Маса пускового контейнеру становить 800 кг[1].

Ракета оснащена активною радіолокаційною головкою самонаведення (ГСН), може комплектуватись інфрачервоною ГСН[1].

На основній ділянці польоту використовується інерціальне наведення з корекцією за сигналами супутникової навігації GPS[1]. Ініціювання вибухівки здійснюється неконтактним або контактним підривачами[1].

Дальність керованого польоту RBS15 Mk3 перевищує 200 км. Ракетами даного типу оснащуються кораблі класу корвет, засоби берегової оборони тощо.

Однак, як недолік слід вказати використання в RBS15 Mk3 сигналів супутникової навігації GPS, для пригнічення яких можуть ставитись активні завади.

RBS-15 Mk4 Gungnir[2]

[ред. | ред. код]

Нова розробка компанії, що активно просувається на світовий ринок озброєнь. Зокрема, інформація про неї була представлена у вересні 2019 р. на виставці озброєнь DSEI. RBS-15 Mk4 Gungnir має дальність пуску понад 300 км та захист GPS-каналу наведення від активних завад.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Слюсар В.И. Электроника в борьбе с терроризмом: защита гаваней. Часть 2. // Электроника: наука, технология, бизнес. – 2009. - № 6. - C. 90 - 95.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 13 вересня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]