Rhinolophus tatar — Вікіпедія
Rhinolophus tatar | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
Родина: | Підковикові (Rhinolophidae) |
Рід: | Підковик (Rhinolophus) |
Вид: | R. tatar |
Біноміальна назва | |
Rhinolophus tatar Bergmans & Rozendaal, 1982 |
Rhinolophus tatar — вид рукокрилих ссавців з родини підковикових.
Таксон відділено від euryotis[1].
R. tatar має довжину передпліччя 48.7–51.8 мм. Має великі трикутні вуха, які більші в довжину, ніж ширину. Його хутро щільне і шерстисте. Окремі волоски двоколірні: на спині мають білі основи і темно-коричневі кінчики, а на череві — білі основи і середньо-коричневі кінчики[2].
Країни проживання: Індонезія[1]. Проживає на о. Сулавесі[3].
Цей вид, як і всі представники роду, є комахоїдним або повітряним комахоїдним. Цілком можливо, що він ночує в печерах, хоча скоріше він деревний. Виловлений у дещо порушених низинах тропічних лісів і до нижніх гірських лісів[3].
Хоча цей вид наразі не перебуває під загрозою в усьому ареалі, вирубка лісів і порушення людиною сідал можуть негативно вплинути на місцеве населення. Охоронних дій немає[3].
- ↑ а б Rhinolophus tatar Bergmans & Rozendaal, 1982. Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 18.07.2022. (англ.)
- ↑ Bergmans, W.; Rozendaal, F. G. (1982). Notes on Rhinolophus Lacépède, 1799 from Sulawesi, Indonesia. Bijdragen tot de Dierkunde. 52 (2): 169—174. doi:10.1163/26660644-05202007.
- ↑ а б в Patrick, L. & Ruedas, L. (2017). Rhinolophus tatar. The IUCN. Процитовано 18.07.2022. (англ.)
- Bergmans, W., & Rozendaal, F. G. (1982). Notes on Rhinolophus Lacépède, 1799 from Sulawesi, Indonesia, with the description of a new species (Mammalia, Microchiroptera). Bijdragen tot de Dierkunde, 52(2), 170
- Patrick, L.E., McCulloch, E.S., Ruedas, L.A. 2013. Systematics and biogeography of the arcuate horseshoe bat species complex (Chiroptera, Rhinolophidae). Zoologica Scripta. doi: 10.1111/zsc.12026