Rover SD1 — Вікіпедія

Rover SD1
Rover SD1
Виробник	Бритиш Лейленд і Rover[d]
Роки виробництва	1976 — 1986
Попередник(и)	Rover P6 Triumph 2000
Наступник(и)	Rover 800
Двигун(и)	Бензиновий двигун
Колісна база	2815 мм
Довжина	4740 мм
Ширина	1770 мм
Висота	1380 мм
Подібні	BMW 525 Citroën CX Lancia Gamma Renault 30

Rover SD1 — серія автомобілів верхнього середнього класу, що виготовлялась британською компанією Rover з 1976 по 1986 рік. Автомобіль прийшов на заміну Rover P6 та Triumph 2000.

Всього виготовили 303 345 авто.

На дизайн машини вплинула Ferrari Daytona, що з'явилася в кінці 1960-х: спускався до самого бампера капот, відсутність решітки радіатора (повітрозабірник перебував під бампером), повторювачі поворотів далеко заходять на крила, піднесена в задній частині і від того ще більш обтяжена її поясна лінія.

Прем'єра цього автомобіля відбулася 30 червня 1976 року - вельми своєчасно, так як Rover, завжди вважався сміливим новатором, вже 30 років не пропонував нічого нового.

Проте, було у Rover і багато своєрідного: ексклюзивні килимки, більш ламані лінії, масивні колісні арки, чотиридверний кузов. Всередині автомобіль був також виконаний у футуристичному стилі: традиційні дерево і шкіру замінили якісним пластиком, на приладовій панелі з'явилося безліч сигнальних ламп. У цьому простежувалося наслідування кабіні літака Concorde, який був розроблений дещо раніше і вже встиг стати символом епохи.

З технічної точки зору нова модель перевершувала більшість конкурентів: інерційні ремені безпеки, центральний замок, атермальні скла з електроприводом, підсилювач керма, вентильовані передні дискові гальма, самогерметизуючі шини, які забезпечували ще 100 миль пробігу після проколу. Дисплей навігатора можна було легко встановити поверх приладової панелі, як на лівій, так і на правій стороні - це було зроблено, щоб автомобіль успішно продавався і на ринках країн з правостороннім рухом. У стандартній комплектації пропонувалася п'ятиступінчаста механічна коробка передач, в наявності також була дорожча версія з триступеневою АКПП.

Топовий двигун також відповідав зовнішньому вигляду: спочатку під капот встановлювався V8 з робочим об'ємом 3528 см³, який забезпечував потужність 157 к.с. при 5000 об/хв (хоча деякі автомобілі дотягували лише до 133 к.с.) і крутний момент 274 Нм при 2500 об/хв, розганяв клиноподібну машину до 203 км/год, при цьому прискорення до 100 км/год займало 8,6 секунди. Обсяг мотора і став індексом машини, під яким вона поставлялася дилерам: Rover 3500; позначення ж SD1 (Special division, model 1) використовувалося лише в заводській документації і на табличці на кузові ніколи не виносилося.

У 1983 році машина виграла кілька етапів британського кузовного чемпіонату, в наступному році завоювала чемпіонський титул, а потім повторила це досягнення в німецькій гонці Deutsche Tourenwagen Meisterschaft 1986 роки (пілот Курт Тіім).

До кінця виробництва автомобіль пройшов омолодження; була створена спортивна версія Vitesse, що відрізнялася аеродинамічним пакетом, зниженою на 25 мм спортивною підвіскою і форсованим до 190 к.с. мотором.

Бензинові

• 1,994 cc (121.7 cu in) O-Series I4
• 2,350 cc (143 cu in) Leyland PE166 I6
• 2,597 cc (158.5 cu in) Leyland PE166 I6
• 2,622 cc (160.0 cu in) BMC E-series engine I6 (South Africa)
• 3,528 cc (215.3 cu in) Rover V8

Дизель

• 2,393 cc (146.0 cu in) VM HR488 I4

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Rover SD1