STAR Bus — Вікіпедія

STAR Bus — супутникова платформа виробництва Orbital Sciences Corporation з апогейним двигуном для виходу на геостаціонарну орбіту, маневровим двигуном для забезпечення точного положення супутника на орбітальній позиції протягом 15-річної місії. Також має сонячні батареї, щоб забезпечити супутник та корисне навантаження електроенергією потужністю до 5 кВт.

Перший супутник на платформі STAR Bus, IndoStar-1, був запущений в листопаді 1997 року.

Основна структура супутника, стабілізованого по трьох осях, має розмір 1,75 м × 1,7 м × 1,8 м та побудована з алюмінієвих сплавів і композитів. Вага платформи 558 кг. Систему живлення для забезпечення супутника і його корисного навантаження енергією надають арсенід-галієві сонячні батареї, які дозволяють віддавати потужність до 5 кВт (у пізнішої версії до 7,5 кВт), два Li-ion-акумулятори місткістю 4,84 кВт·год та шини живлення постійною напругою 24—36 В.

Паливом для двигунів слугує гідразин. Контролер має процесор MIL-STD-1750A із системною шиною MIL-STD-1553B. Для орієнтації та стабілізації відносно землі використовуються гіроскопи і додаткові датчики зоряної орієнтації. Тривалість активного існування супутника на даній платформі — 15 років.

• Commercial GEO Satellites. Orbital Sciences. Архів оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 27 березня 2011.
• STAR Bus Fact Sheet (PDF). Orbital Sciences. Архів (PDF) оригіналу за 16 липня 2013. Процитовано 27 березня 2011.