French
DeutschSchweizer Aircraft — Вікіпедія
| Тип | виробник |
|---|---|
| Галузь | Авіація |
| Наступник(и) (спадкоємці) | Schweizer RSGd |
| Засновано | 1919 |
| Засновник(и) | Брати Швайцер |
| Закриття (ліквідація) | 2012 |
| Штаб-квартира |  США, Горсхедз, Нью-Йорк |
| Ключові особи | Пол Г. Швайцер |
| Продукція | Планери, вертольоти, легкі літаки |
| Співробітники | 450 осіб |
| Холдингова компанія | Sikorsky Aircraft/Lockheed Martin |
| sacusa.com | |
 | |
 Schweizer Aircraft у Вікісховищі | |
Schweizer Aircraft Corporation — американський виробник планерів, сільськогосподарських літаків і вертольотів розташований у Горсхедз, Нью-Йорк. Вона була створена у 1939 трьома братами Швайцерами (Полом, Уільямом та Ернестом), які побудували свій перший планер у 1930. Найстаріша приватна літакобудівна компанія у США, компанія Schweizer була придбана Sikorsky Aircraft Corporation зі Стратфорда, Коннектикут у 2004 і стала багатогалузевою аерокосмічною компанією. Schweizer Aircraft припинила роботу у 2012.
Компанія була створена на основі Mercury Glider Club який допоміг створити перші два планери Швайцерам у амбарі. Компанія отримала назву Schweizer Metal Aircraft Company. Адвокат Боб Макдауелл запропонував Швайцерам на те, що вони повинні перемістити виробництво з амбару до Ельміри, Нью-Йорк. Швайцери позитивно зустріли цю пропозицію оскільки потребували у збільшенні площі для виробництва планерів, але вони не мали грошей для переїзду.[1]
Макдауелл переконав Elmira Industries Inc, місцева корпорація з розвитку бізнесу, надати Швайцерам площу на другому поверсі трикотажної фабрики Elmira в обмін на склад компанії. Саме тому Schweizer Metal Aircraft Company стала Schweizer Aircraft Corporation, з продажем акцій Elmira Industries, місцевими бізнесменами і пілотам планерів.[1]
Schweizer в основному випускав легкі вертольоти з поршневими двигунами для багатоцільового і тренувального використання. Schweizer 300CBi, спочатку розроблений і випущений Hughes aircraft під назвою Hughes 269 для армії США, один з найбільш популярний у світі тренувальний вертоліт.[2] У 1986, Schweizer придбав права на вертоліт у McDonnell Douglas, які викупили Hughes Helicopters у 1984. Після придбання Schweizer сертифікату типу ФУЦА, вертоліт був деякий час відомий як Schweizer-Hughes 300C, а потім Schweizer 300C.
Основна конструкція залишилася без змін роками. Компанії Hughes і Schweizer, випустили близько 3000 копій Model 269/300 протягом останніх 50 років. Schweizer продовжив випуск Model 300 встановивши газотурбінний двигун і перепроектувавши корпус створивши Schweizer 330, а потім подальші розробки призвели до створення Schweizer 333.
Покращена версія у серії, Sikorsky S-434, була випущена 2008.[3]
У 2011 і 2012 Sikorsky Aircraft Corporation звільнила робітників і закрила фабрику.[4]
Schweizer найбільше відома своєю популярною лінійкою планерів, перший з яких (модель SGP 1-1) було випущено 1930. Перших планерів було випущено мало, пізніші моделі стали більш популярні, такі як SGS 2-8 і 2-12, які були прийняті на озброєння Корпусом армійської авіації США в ролі тренувальнмх як TG-2 та TG-3, відповідно.[5]
Schweizer SGS 1-23 був планером світового класу для змагань і встановлення рекордів у період з 1948 по 1967.[6]
У 1950-ті і 1960-ті Schweizer Aircraft Corporation розробили і випускали дуже популярні планери SGS 1-26 і SGS 2-33. Вони легко літали, були легкої конструкції, а також були досить міцні і прості в керуванні. Легкий літак з двигуном, Schweizer SA 1-30, проходив тестування, але не випускався.
2-33 використовувався академією ВПС США, як TG-4, для навчання пілотів.[7] Академія використовувала близко дюжини планерів до 2002 коли були замінені більш сучасними планерами. Королівські Канадські повітряні кадети продовжують використовувати сімнадцять 2-33A.
Іншими популярними планерами Schweizer були одномісний SGS 1-26 та дво- або тримісний 2-32, обидва можна знайти у аероклубах і приватній власності по всім США.
Schweizer випускали Grumman G-164 Ag Cat, сільськогосподарський біплан з одним двигуном розроблений Grumman у 1950-ті.[8] За контрактом з Grumman літак випускався безперервно з 1957 по 1981.[8][9] У цей період Schweizer побудував 2455 літаків.
У 1981 Schweizer придбав права на конструкцію і продовжив випуск під назвою Schweizer Ag Cat.[8] У 1995 Schweizer продав права на Ag Cat корпорація Ag-Cat з Малдену, Техас. У лютому 2001 конструкцію було продано Allied Ag-Cat Productions Inc. з Уолнат-Брідж, Арканзас. Allied Ag-Cat не випускає нових літаків, але мають великий парк Ag-Cats.[10]
Базовий планер включав в себе багато новинок, в тому числі закриту кабіну, повітряний кондиціонер і фюзеляжний бак для зберігання пестицидів.[8]
У 1972 Schweizer найняв Девіда Турстона і випуск його Thurston Teal був частиною угоди з Schweizer. Компанія випустила три Schweizer TSC-1A1 Teal і дев'ять TSC-1A2 Teal II перед тим як випуск було перенесено до Teal Aircraft у 1976.[11][12]
Розробка Schweizer SGM 2-37 двомісного планера з мотором для Академії ВПС США у 1982 призвели до появи нових знань у компанії. У середині 1960-х Lockheed використовували планер Schweizer SGS 2-32 як основу для свого безшумного розвідувального літака YO-3. Schweizer вирішили розробити SGM 2-37 за тією ж самою концепцією, що і YO-3. Результатом стали SA 2-37A та B, відомі як військові RG-8A.[13][14][15]
RG-8A був пізніше розроблений компанією у літак з двома поршневими двигунами і двома балками SA 2-38 Condor з армійським позначенням RU-38A Twin Condor. Ця конструкція була пізніше перероблена на турбогвинтовий RU-38B Twin Condor. RU-38 випускався до 2008.[16]
Говорять, що Управління боротьби з наркотиками США замовило літак під назвою Shadowhawk у Schweizer. Про експлуатацію літака існує мало відомостей.[17] Його можливе позначення SA 38B.[18]
Співпрацюючи з Northrop Grumman (колишня Ryan Aeronautical), Schweizer розробила вертоліт-БПЛА MQ-8 Fire Scout.
Schweizer на даний час бере участь у розробці Sikorsky X-2 Demonstrator, гвинтокрил-прототип з співвісними гвинтами зі штовхаючим пропелером для великої швидкості руху вперед.
Вертольоти які пропонувалися компанією на лютий 2009 в тому числі 300C, 300CBi та 333.
- Schweizer SGP 1-1
- Schweizer SGS 1-21
- Schweizer SGS 1-23
- Schweizer SGS 1-24
- Schweizer SGS 1-26
- Schweizer SGS 1-29
- Schweizer SGS 1-34
- Schweizer SGS 1-35
- Schweizer SGS 1-36 Sprite
- Schweizer SGS 2-8
- Schweizer SGS 2-12
- Schweizer SGS 2-25
- Schweizer SGS 2-32
- Schweizer SGS 2-33
- Schweizer SGU 1-2
- Schweizer SGU 1-6
- Schweizer SGU 1-7
- Schweizer SGU 1-19
- Schweizer SGU 2-22
- Schweizer X-26 Frigate
- Schweizer cargo glider designs
- Schweizer RU-38 Twin Condor
- Schweizer SA 1-30
- Schweizer SGM 2-37
- ↑ а б Schweizer, Paul A: Wings Like Eagles, The Story of Soaring in the United States, p. 69.
- ↑ «The Schweizer 269/300» [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Sikorsky launches the Schweizer S-434 Commercial Helicopter at Heli-Expo. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 15 листопада 2016.
- ↑ Sikorsky Aircraft to close plant near Elmira, cut 570 jobs. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
- ↑ «TG-3A (Schweizer 1-26)» [Архівовано 15 листопада 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Said, Bob: 1983 Sailplane Directory, Soaring Magazine, pages 28-30.
- ↑ «TG-4A Sailplane (SGS 2-33)» [Архівовано 15 листопада 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ а б в г Montgomery, MR; Gerald Foster (1992).
- ↑ Wood, Derek: Jane's World Aircraft recognition Handbook, page 460.
- ↑ Federal Aviation Administration (February 2001).
- ↑ Saevdal, Steinar (January 2007).
- ↑ Wood, Derek: Jane's World Aircraft Recognition Handbook, page 455.
- ↑ Activate Media (2006).
- ↑ Said, Bob: 1983 Sailplane Directory, Soaring Magazine, page 131.
- ↑ World Aircraft Directory (n.d.
- ↑ Schweizer Aircraft Corp (2006).
- ↑ Why secretly funded DEA surveillance planes aren't flying. Архів оригіналу за 27 березня 2009. Процитовано 15 листопада 2016.
- ↑ EAA 1114 — October, 2008 Newsletter ox Aerodrome — Pride of the Old North State
- Schweizer Aircraft Corp
- Sikorsky To Acquire Schweizer Aircraft [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Acquisition of Schweizer is Complete [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] — Press Release