Попелівка Бессера — Вікіпедія

? Попелівка Бессера Tephroseris besserianus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) — Судинні (Tracheophyta) — Покритонасінні (Angiosperms) — Евдикоти (Eudicots) — Айстериди (Asterids) Порядок: Айстроцвіті (Asterales) Родина: Айстрові (Asteraceae) Підродина: Айстрові (Asteroideae) Триба: Senecioneae Рід: Попелівка (Tephroseris) Вид: Tephroseris integrifolia
Триноміальна назва
Tephroseris integrifolia subsp. aurantiaca (Hoppe ex Willd.) B.Nord., 1978
Синоніми
Tephroseris besseriana (Minder.) Czer. Cineraria alpina All. Cineraria aurantiaca Hoppe ex Willd. Cineraria campestris Ledeb. Cineraria conformis Rochel Cineraria fulva Steven Senecio besserianus Minderova Senecio integrifolius subsp. aurantiacus (Hoppe ex Willd.) Briq. & Cavill. Tephroseris aurantiaca (Hoppe ex Willd.) Griseb. & Schenk
Посилання
Віківиди: Tephroseris integrifolia subsp. aurantiaca EOL: 5104944 IPNI: 984644-1

Попелівка Бессера^[1] (Tephroseris besseriana) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae).

У Червоній книзі України фігурує під назвою жовтозілля Бессера (Senecio besserianus Minder.). За даними спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» Senecio besserianus є синонімом Tephroseris integrifolia subsp. aurantiaca, що належить до підвидів виду Tephroseris integrifolia^[2].

Багаторічна трав'яистна рослина. Має укорочене кореневище та прямі, прості, борозенчасті, з червонувато-фіолетовими смугами, злегка павутинисто-волосисті або майже голі стебла заввишки 40–65 см. Квітки червонувато-помаранчові, зібрані в 3-6 кошиків 10–15 мм завширшки. Плід — видовжена, звужена на кінці, коричнювата сім'янка. Цвіте у червні, плодоносить у липні. Розмножується насінням.

Рослини зростають на лучно-степовових ділянках, на остепнених луках, утворених на місці колишніх лісів, на малопотужних рендзинах, рідше — на задернованих слабоопідзолених світло-сірих ґрунтах. Ксеромезофіт.

Поширений на півдні Волинської височини і на північному заході Подільської височини. Підтверджені три місця зростання — два на Гологоро-Кременецькому кряжі й одне на Опіллі.

Популяції малочисельні, але стабільні, потерпають від випасу, викошування та випалювання. Рослина занесена до Червоної книги України та до до Європейського Червоного списку (як жовтозілля Бессера — Senecio besserianus Minder.). Природоохоронний статус — «вразливий». Охороняється на території «заказника Голицький» у Тернопільській області.

• Жовтозілля Бессера. Червона книга України. Процитовано 04.07.2021.

Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.