Supernova Cosmology Project — Вікіпедія

Supernova Cosmology Project (англ. проєкт космології наднових) — одна з двох дослідницьких груп, які визначили ймовірність прискорення Всесвіту і вимірювали космологічну сталу, використовуючи дані червоного зсуву для наднових зір типу Ia[1]. Проєкт очолював Сол Перлмуттер з Національної лабораторії імені Лоуренса Берклі. До складу проєкту входили представники Австралії, Чилі, Франції, Португалії, Іспанії, Швеції, Великобританії та Сполучених Штатів .

Журнал Science[2] назвав це відкриття «Проривом 1998 року», і разом з High-Z Supernova Search Team команда проєкту виграла Премію Грубера року з космології (2007)[3] та Премію за важливе відкриття у фундаментальній фізиці (2015)[4]. У 2011 році Перлмуттер був удостоєний Нобелівської премії з фізики за цю роботу разом з Адамом Ріссом і Брайаном П. Шмідтом з групи High-z.[5]

Висновки

[ред. | ред. код]

Як Supernova Cosmology Project, так і High-Z Supernova Search Team, очікували виявити, що Всесвіт або розширюється і потім стискається, або Всесвіт вічно розширюється з поступовим сповільненням швидкості[6]. Однак у січні 1998 року Supernova Cosmology Project представив докази того, що розширення Всесвіту не сповільнюється, а, навпаки, прискорюється. Це підтвердило існування раніше передбаченого Ейнштейном Λ-члена, який був інтерпретований як темна енергія. Було виявлено, що на темну енергію припадає близько 70 % загальної маси Всесвіту[7].

Перевірка теорії

[ред. | ред. код]

Щоб визначити, що відбувається із Всесвітом, дослідникам довелося виміряти швидкість астрономічних об'єктів, які віддаляються від нас, а також те, наскільки далеко ці об'єкти насправді знаходяться. Швидкість визначалась за червоними зсувами спектральних ліній галактик. А для визначення відстаней потрібно було знайти стандартні свічки, достатньо яскраві, щоб їх можна було побачити за допомогою телескопів на великій відстані, на якій перебувають ці об'єкти. Дослідники вирішили використовувати в якості стандартних свічок наднові типу Ia[6].

Методи

[ред. | ред. код]

Наднові типу Ia є дуже яскравими стандартними свічками, що дозволяє обчислити їхню відстань до Землі за спостережуваною світністю. Наднові типу Ia рідко зустрічаються в більшості галактик, подібні події відбуваються лише два-три рази на тисячу років. До Supernova Cosmology Project було важко знайти наднові, використовуючи невеликі телескопи. Проте, регулярно скануючи нічне небо, астрономи знайшли десятки наднових, що дало їм достатньо спостережених даних для проведення дослідження[7].

Учасники проекту

[ред. | ред. код]

Члени команди[4][8]:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Goldhaber, Gerson (2009). The Acceleration of the Expansion of the Universe: A Brief Early History of the Supernova Cosmology Project (SCP). AIP Conference Proceedings. 1166: 53. arXiv:0907.3526. Bibcode:2009AIPC.1166...53G. doi:10.1063/1.3232196.
  2. ↑ Cosmic Motion Revealed Science 282(5397), 2156—2157
  3. ↑ Gruber Foundation Prize in Cosmology Press Release
  4. ↑ а б Recipients Of The 2015 Breakthrough Prizes In Fundamental Physics And Life Sciences Announced. Архів оригіналу за 13 вересня 2016. Процитовано 12 грудня 2022.
  5. ↑ Nobel physics prize honours accelerating Universe find. BBC News. 4 жовтня 2011.
  6. ↑ а б Saul Perlmutter & the Supernova Cosmology Project | Gruber Foundation. gruber.yale.edu. Процитовано 12 листопада 2019.
  7. ↑ а б Science magazine names Supernova Cosmology Project "Breakthrough of the Year" for 1998. www2.lbl.gov. Процитовано 12 листопада 2019.
  8. ↑ Gruber Foundation: Saul Perlmutter & the Supernova Cosmology Project
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Supernova_Cosmology_Project&oldid=43421907