TH-495 — Вікіпедія

TH-495
TH-495
Тип	БМП
Походження	Канада Німеччина
Історія виробництва
Виробник	ThyssenKrupp, Henschel-Werke
Характеристики
Вага	25,9 тонн
Довжина	6,75 м.
Ширина	2,84 м.
Висота	2,83 м.
Обслуга	3 ос.
Десант	7 ос.
Калібр	Нарізна автоматична 25-мм «Ерлікон» KBA
Приціл	SP-T-694 (перископич. панорамний, дн./ніч.); DNRS (перископич., дн./ніч.)
Другорядне; озброєння	7,62-мм MG3
Двигун	V-подібний 10- циліндровий дизельний (MTU-182-TE22) на; 600 к.с
Операційна; дальність	500 км.
Швидкість	шосе: 74 км/год.
Прохідність	підйом: 35°; стінка: 0,8 м.; рів: 2,08 м.

TH-495 — бойова машина піхоти, яку запропонувала німецька компанія Thyssen-Henschel для країн НАТО, але передусім її передавали Збройним силам Канади та тодішньому уряду Брайана Малруні в 1990-х роках^[1]^[2]. Хоча TH-495 була розроблена у Німеччині, але вироблялася новоствореною канадською філією Thyssen-Henschel під назвою Bear Head Industries Limited у Кейп-Бретоні, Нова Шотландія^[3]. Ця пропозиція була скасована майбутнім урядом Жана Кретьєна, який натомість вирішив придбати LAV III у GM Defense.

Процес лобіювання цього автомобіля Карлгайнцем Шрайбером і залучення Малруні призвели до публічного розслідування Комісії Оліфанта.

Історія створення

Розробки БМП почалися наприкінці 1980-х років, німецькою компанією Thyssen-Henschel (яка пізніше увійшла в Rheinmetall ), в ініціативному порядку. Машина створювалася під вимогу про транспортування літаками C-130. У ході робіт велика увага приділялася ергономіці роботи екіпажу, зниженню теплової та інфрачервоної помітності машин. Перший прототип був зібраний у 1992 році та представлений на випробування. Окрім БМП передбачалося створити ціле сімейство бойових машин, виконаних на загальному шасі: зенітну, протитанкову, санітарно-евакуаційну, командно-штабну, розвідувальну машини, легкий танк зі 105-мм гарматою та БТР.

Опис конструкції

Корпус TH-495 зварений із сталевих броньових листів. Поверх основного бронювання встановлюється додаткове - секційне, що разом утворює рознесену конструкцію. Секції додаткового бронювання легко замінюються^[4].

На зразок встановлювалася башта HITFIST-25, розроблена італійською компанією «ОТО Melara» для БМП VCC-80 «Дардо». Також передбачається встановлювати 30-мм автоматичну гармату "Маузер" MM30. Ходова частина включає по 6 двосхилих гумових опорних і 3 підтримуючі ковзанки на борт, передні ведучі та задні напрямні колеса, торсіонну підвіску з гідравлічними амортизаторами та нові гусениці компанії «Діль» з РМШ паралельного типу та знімними асфальтохідними черевиками^[5].

Озброєння

Озброєння складає 25-мм швидкострільна гармата « Ерлікон » або 30-мм гармата « Маузер » MM30 та спарений 7,62-мм кулемет MG3^[6]^[7]. Машина обладнана блоками по 4 димових гранатометах, денними та нічними прицілами, цифровою СКВ, відеотрансляційною системою десантного відділення, в якій TV-камери встановлені на бортах корпусу, а монітори всередині машини, системою захисту від ЗМП та придушення вибуху палива, також під час робіт значні зусилля були витрачені зниження теплової і інфрачервоної помітності машин і виконання ергономічних вимог^[8].