TOPIO — Вікіпедія

TOPIOTOSY Ping Pong Playing Robot») — робот-андроїд, розроблений для гри в настільний теніс проти людини. Має людиноподібну зовнішність (тобто є гуманоїдом), переміщається на двох ногах. Робот розроблений в 2005 році в'єтнамським підприємством «TOSY», що займається розробками в галузі робототехніки. Перша публічна демонстрація робота відбулася в Токіо на виставці International Robot Exhibition 28 листопада 2007.[1] Остання версія робота — TOPIO 3.0 має зріст 1 метр 88 сантиметрів і важить близько 120 кг. Всі версії робота використовують самонавчальну систему штучного інтелекту, що дозволяє роботові покращувати свої навички в процесі гри.[2]

TOPIO 3.0 (2009 рік)

Історія розробки

[ред. | ред. код]

У листопаді 2005 року фірма TOSY розпочала проєкт TOPIO.[3] У липні 2007 року TOSY представила перший експериментальний зразок робота з однією ногою, оснащений гідравлічною системою, який володів вісьмома ступенями свободи. 28 листопада 2007 пройшла перша публічна демонстрація робота TOPIO 1.0. TOPIO 1.0 мав шість ніг, був оснащений гідравлічною системою і володів двадцятьма ступенями свободи.[3] 5 лютого 2009 на великій промисловій виставці Nuremberg International Toy Fair в Німеччині був представлений TOPIO 2.0. Гідравлічна система була замінена на сервомотори постійного струму, робот мав дві ноги й 42 ступені свободи.[3] 25 листопада 2009 на виставці International Robot Exhibition в Токіо була представлена версія робота TOPIO 3.0, яка мала дві ноги й володіла 39-ма ступенями свободи.[4] У TOPIO 3.0 були використані безщіткові сервомотори постійного струму. Також робот TOPIO 3.0 демонструвався на виставці Nuremberg International Toy Fair в Німеччині (4-9 лютого 2010 року) і на виставці «AUTOMATICA Munich» у Німеччині (8-11 червня 2010 року).

TOPIO 1.0

[ред. | ред. код]

Робот TOPIO 1.0 має висоту 185 сантиметрів і масу 300 кг. Як привод використовується гідравлічна система.[3] Робот має шість ніг, дві високошвидкісні камери. TOPIO 1.0 володіє двадцятьма ступенями свободи: дві припадають на голову, по шість ступенів свободи на кожну руку, по одному ступеню свободи на кожну з шести ніг.

TOPIO 2.0

[ред. | ред. код]

TOPIO 2.0 важить в п'ять разів менше попередньої моделі — TOPIO 1.0 — 60 кг. Висота робота становить 215 см. Робот використовує літій-полімерні акумулятори (робоча напруга 48 вольтів, місткість — 20 ампер-годин). Як приводи використовуються сервомотори постійного струму. TOPIO 2.0 має дві ноги.[3] Робот оснащений двома високошвидкісними відеокамерами. З 42-х ступенів свободи, якими володіє робот, 3 припадають на голову, по сім на кожну з двох рук, по шість на кожну з двох ніг, три на корпус (тулуб) робота і ще по п'ять на кожну кисть робота.

TOPIO tiny

[ред. | ред. код]

TOPIO tiny — мініатюрна версія робота TOPIO 2.0. Висота TOPIO tiny становить 40 см. Робот був представлений на виставці «World Cup 2010».[5]

TOPIO 3.0

[ред. | ред. код]

Робот TOPIO 3.0 має вагу 120 кг і висоту 188 см. Як і TOPIO 2.0 в цій версії використовуються літій-полімерні акумулятори з робочою напругою 48 вольтів і місткістю 20 ампер-годин.[4] Як приводи використовуються безщіткові сервомотори постійного струму. Як і у попередньої версії, у робота TOPIO 3.0 дві ноги і дві високошвидкісні відеокамери. Робот володіє 39-ма ступенями свободи з яких два припадає на голову, по сім на кожну з двох рук, по шість на кожну з двох ніг, одна на корпус (тулуб) TOPIO і по п'ять на кожну кисть робота.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. TOSY TOPIO - Table Tennis Playing Robot (англ.). DigInfo News. Архів оригіналу за 21 травня 2009. Процитовано 31 серпня 2011.
  2. TOSY TOPIO — Table Tennis Playing Robot: DigInfo. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 18 липня 2013.
  3. а б в г д Офіційний сайт TOPIO, розділ "HISTORY" (англ.). Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 31 серпня 2011.
  4. а б в Офіційний сайт TOPIO, розділ "SPECIFICATIONS" (англ.). Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 31 серпня 2011.
  5. TOPIO at 60th Spielwarenmesse International Toy Fair (англ.). Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 31 серпня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]