Temple of the Dog — Вікіпедія

Temple of the Dog
логотип
фотографія
Основна інформація
Жанргранж
Роки1990—1992
2016
КраїнаСША
МістоСіетл
МоваАнглійська мова
ЛейблA&M Records
СкладКріс Корнелл, Джеф Амент, Майк Маккріді, Стоун Ґоссард, Метт Кемерон і Едді Веддер
Інші
проєкти		Mother Love Bone
Soundgarden
Pearl Jam
templeofthedog.com​(англ.)

Temple of the Dog — американський гранж-гурт з Сіетлу, яка існувала в період з 1990 по 1992 рік

Історія

[ред. | ред. код]

Проєкт був задуманий лідером Soundgarden Крісом Корнеллом як данина поваги покійному другу — вокалісту Mother Love Bone Ендрю Вуда, який помер від передозування героїну 19 березня 1990 року[1]. Окрім Корнелла, в склад Temple of the Dog ввійшли колишні учасники Mother Love Bone Стоун Ґоссард й Джеф Амент, музиканти їх нового гурту Pearl Jam Майк Маккріді и Едді Веддер, а також ще один учасник Soundgarden Метт Кемерон. В якості назви був обраний образ із пісні Mother Love Bone «Man of Golden Words»[1] («Seems I've been living in the temple of the dog. Where would I live, if I were a man of golden words? And would I live, at all?»).

Гурт випустив всього один альбом — Temple of the Dog, записаний за 15 днів, в період з листопада по грудень 1990 року[1]. В нього ввійшли обробки старого невикористаного матеріалу Корнелла, Ґоссарда, Амента і Кемерона; ядро платівки композиція «Say Hello 2 Heaven», написана Корнеллом на честь покійного[2]. Диск був випущений лейблом A&M Records 16 квітня 1991 року, після чого музиканти повернулись до своїх основних проєктів — Soundgarden й Pearl Jam.

Початкові продажі Temple of the Dog склали 70 000 екземплярів й різко зросли після виходу альбомів Pearl Jam й Soundgarden Ten й Badmotorfinger в серпні і жовтні відповідно[2]. До вересня-жовтня 1992 року альбом отримав платинову сертифікацію від Американської та Канадської асоціацій звукозаписуючих компаній[3][4]. Реакція критиків на запис була переважно позитивною, наприклад, рецензент Rolling Stone Девід Фріке написав, що Temple of the Dog «заслуговує безсмертя»[5]. Самі музиканти також залишилися задоволені роботою, зокрема, Кріс Корнелл з упевненістю заявив, що «Ендрю це дійсно сподобалося б»[6].

Учасники

[ред. | ред. код]

Дискографія

[ред. | ред. код]
Рік Альбом Чарти Сертифікації
Велика Британія
GB
[7] 		Канада
CA
[8][9] 		Flag of New Zealand.svg|border
NZ
[10] 		Flag of the United States.svg|border
US
[11]
1991 Temple of the Dog — 11 — 5
  • КанадаCA: Платиновий[3]
  • Flag of the United States.svg|borderUS: Платиновий[4]
Сингли
1991 «Hunger Strike» 51 50 47 4
—
«Say Hello 2 Heaven» — — — 5
«Pushin Forward Back» — — — —

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Katherine Turman (1991-10). Life Rules. RIP. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 12 жовтня 2013.
  2. ↑ а б Grant Alden (1997-07). Requiem for a Heavyweight. Guitar World. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 12 жовтня 2013.
  3. ↑ а б Gold Platinum Database. CRIA. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 12 жовтня 2013.
  4. ↑ а б Gold Platinum Program. RIAA. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 12 жовтня 2013.
  5. ↑ David Fricke (14 грудня 2000). Temple of the Dog Album Review. Rolling Stone. Архів оригіналу за 1 жовтня 2007. Процитовано 12 жовтня 2013.
  6. ↑ Justin Nicholls (14 квітня 1991). The New Music Hour with Damon Stewart. KISW[en]. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 12 жовтня 2013.
  7. ↑ UK Charts. The Official Charts Company. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 12 жовтня 2013.
  8. ↑ Canadian Charts (Top Albums). RPM. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 12 жовтня 2013.
  9. ↑ Canadian Charts (Top Singles). RPM. Архів оригіналу за 28 грудня 2012. Процитовано 12 жовтня 2013.
  10. ↑ New Zeland Charts. Hung Medien. Архів оригіналу за 27 жовтня 2013. Процитовано 12 жовтня 2013.
  11. ↑ US Charts. Allmusic. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2013.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Temple_of_the_Dog