Козельці донецькі — Вікіпедія

Козельці донецькі
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Рід: Козельці (Tragopogon)
Вид:
Козельці донецькі (T. donetzicus)
Біноміальна назва
Tragopogon donetzicus
Синоніми

Tragopogon ruthenicus Besser ex Krasch. et S.Nikit. subsp. donetzicus (Artemcz.) I.Richardson

Козельці донецькі[1] (Tragopogon donetzicus Artemczuk) — вид рослин роду козельці (Tragopogon) родини айстрових (Asteraceae).

Систематика

[ред. | ред. код]

Вид близький до Козельців донських (Tragopogon tanaiticus Artemczuk)[2]. В деяких джерелах козельці донецькі розглядаються як синонімом козельців донських[3], або як їх ймовірний стабілізований гібрид з Козельцями українськими (Tragopogon ucrainicus Artemcz.)[2].

Загальна біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Життєва форма — гемікриптофіт. Багаторічна трав'яниста рослина 10–50 см заввишки, сивувата від густого повстистого запушення. Коренева система стрижнева. Стебла поодинокі або їх декілька, від середини або нижче розгалужені. Нижні листки вузькострічкоподібні, до 20–25 см завдовжки, 2–4 мм завширшки, загострені; середні стеблові листки з розширеною основою, часто складені, поступово звужені, на кінцях відігнуті або закручені. Кошики численні, зібрані у загальне волотисто-щиткоподібне суцвіття. Обгортка 15–23 мм завдовжки, білувато-повстиста; листочки обгортки до 5 мм завширшки, загострені. Квітки всі з жовтим язичковим віночком, крайові перевищують обгортку. Плоди — сім'янки по ребрах вкриті дрібними гоструватими лусочками. Чубок 12–15 мм завдовжки, довший за сім'янку. Цвіте у червні-вересні, плодоносить у липні-жовтні. Розмножується насінням.

Поширення

[ред. | ред. код]

За типом ареалу це східно-причорноморський вид. Ареал виду охоплює басейн Сіверського Дінця. Є ендеміком трьох східних адміністративних областей України: Харківської, Донецької та Луганської.

Екологія

[ред. | ред. код]

Зростають на річкових та суходільних пісках. Мезоксерофіт.

Чисельність

[ред. | ред. код]

Локальні популяції нечисленні, їх структуру не досліджено. Чисельність зменшується через порушення природних екотопів внаслідок господарського освоєння територій — лісорозведення на піщаних терасах, видобування піску, випасання худоби.

Природоохоронний статус, охоронні заходи

[ред. | ред. код]

Внесений до «Червоної книги України», природоохоронний статус — «Неоцінений».

Включений до Червоної книги Донецької області.

Входить до офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Донецької ‎і Луганської областей.[4]

Охороняється у національному природному парку «Святі Гори», ботанічному заказнику місцевого значення «Острів». Рекомендується створити заказники у місцях зростання виду, контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонено збирання рослин та порушення місцезростань, заліснення піщаних арен, видобування піску, випасання худоби.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [[https://web.archive.org/web/20161110235038/http://econtsh.astra.in.ua/system.php?page=371 Архівовано 10 Листопада 2016 у Wayback Machine.] Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович]
  2. а б Козельці донецькі Tragopogon donetzicus Artemcz. [Архівовано 3 Грудня 2013 у Wayback Machine.] // Червона книга України, 2009.
  3. Tragopogon donetzicus Artemczuk на сайті «The Plant List» (англ.)
  4. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Т. Л. Андрієнко, канд. біол. наук М. М. Перегрим. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0.
  5. FLORA OF THE USSR (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]