USS Columbia (SSN-771) — Вікіпедія
«Коламбія» | ||
---|---|---|
USS Columbia (SSN-771) | ||
Порт приписки | Перл Харбор, Гаваї | |
Спуск на воду | 24 вересня 1994 року | |
Сучасний статус | в активній службі | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | ПЧАРК | |
Класифікація НАТО | Los Angeles class | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 15 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 32 вузла | |
Робоча глибина занурення | 240 метрів | |
Екіпаж | 122 (12 офіцерів) | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 110,3 метра | |
Ширина корпусу найб. | 10 метрів | |
Середня осадка (по КВЛ) | 9,4 метра | |
Водотоннажність надводна | 6096 тонн | |
Озброєння | ||
Торпедно- мінне озброєння | 4х533-мм торпедні апарати, призначені для стрільби торпедами Mk.46, Mk.48, а також ракетами Harpoon (6-8 ракет) | |
Ракетне озброєння | 12 вертикальних шахт, призначених для пусків ракет Harpoon і Tomahawk. |
«Коламбія» (англ. USS Columbia (SSN-771)) — багатоцільовий атомний підводний човен, є 60-тим в серії з 62 підводних човнів типу «Лос-Анжелес», побудованих для ВМС США. Він став восьмим кораблем ВМС США з такою назвою, Підводний човен названий на честь трьох міст Колумбія, розташованих в штатах: Південна Кароліна, Міссурі та Іллінойс. Призначений для боротьби з підводними човнами і надводними кораблями противника, а також для ведення розвідувальних дій, спеціальних операцій, перекидання спецпідрозділів, нанесення ударів, мінування, пошуково-рятувальних операцій.
Контракт на будівництво був присуджений 14 грудня 1988 року корабельні Electric Boat компанії General Dynamics Electric Boat, розташованої в місті Гротон, штат Коннектикут. Церемонія закладання кіля відбулася 21 квітня 1993 року. Субмарина стала 33-тім підводним човном даного типу, побудованої на цій верфі. 24 вересня 1994 року відбулася церемонія хрещення і спуску на воду.[1] Підводний човен був спущений на воду з висоті 1300 футів (396,24 метрів) по дерев'яному пандусу, ставши останнім американським підводним човном, спущеним на воду таким способом. Хрещеною матір'ю стала перша леді США Хілларі Клінтон, дружина Білла Клінтона, 42-го президента США. 18 серпня 1995 року передана ВМС США і прибула на військово-морську базу підводних човнів Нью-Лондон в Гротон, штат Коннектикут. 9 жовтня введено в експлуатацію на військово-морській базі підводних човнів Нью-Лондон. Порт приписки Перл-Харбор, Гаваї.
У червні 1998 року човен покинув порт приписки Перл-Харбор для свого першого розгортання в зоні відповідальності 5-го і 7-го флоту США, яке тривало шість місяців.
21 березня 2001 року покинув порт приписки Перл-Харбор для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану і на Близькому Сході в складі ударної групи авіаносця «Констелейшн», з якого повернувся 13 вересня.
6 грудня 2002 року покинув порт приписки для запланованого розгортання в складі ударної групи авіаносця «Констелейшн» для підтримки Операція «Нескорена свобода». 20 березня 2003 року зі борту був проведений перший запуск ракети Tomahawk в рамках підтримки операції зі звільнення Іраку. 6 червня субмарина повернулася в порт приписки, завершивши розгортання в зоні відповідальності 5-го і 7-го флоту США.
17 березня 2006 року повернувся в Перл-Харбор після шестимісячного розгортання в західній частині Тихого океану. 5 липня покинув порт приписки для участі в навчаннях «RIMPAC 2006». 5 вересня покинув порт приписки для розгортання в зоні відповідальності 7-го флоту США.
15 серпня 2008 року було завершено період модернізації, який з 25 липня проходив на військово-морській верфі в Перл-Харбор.
З 2009 по 2015 року підводний човен ніс службу в запланованих розгортаннях в західній частині Тихого океану.
21 січня 2015 прибула в сухий док військово-морської верфі в Перл-Харбор для проведення планового ремонту, який тривав протягом трьох місяців.
20 травня 2016 року покинув порт приписки Перл-Харбор для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану. 8 липня прибула з п'ятиденним візитом в порт Сасебо, Японія.[2] 25 жовтня прибула з запланованим візитом в Йокосука, Японія. 18 листопада повернувся в порт приписки, завершивши розгортання.[3]
У листопаді 2017 року покинув порт приписки Перл-Харбор для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану. З 30 грудня по 5 січень 2018 року човен знаходився з візитом в Сасебо (Японія). 14 січня прибув з візитом в Окінава (Японія).[4] 4 травня прибув із запланованим візитом в Йокосука (Японія). 17 травня прибув з візитом на військово-морську базу Апра (Гуам). 6 червня повернувся в порт приписки, завершивши розгортання.[5]
19-24 вересня 2021 року брав участь у міжнародних навчаннях Silent Forces (SIFOREX) 2021 разом з ВМС Перу та USS Mustin (DDG-89) — ескадреним міноносцем КРО типу «Арлі Берк» ВМС США.[6]
- Реєстр морських суден [Архівовано 19 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт [Архівовано 18 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Історія човна [Архівовано 14 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ USS Columbia (SSN 771). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 2 березня 2021.
- ↑ Подводная лодка USS «Columbia» (SSN-771) ВМС США прибыла с визитом в Йокосука, Япония. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 2 березня 2021. [Архівовано 2020-02-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Атомная подводная лодка USS «Columbia» (SSN-771) ВМС США вернулась в Перл-Харбор. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 2 березня 2021. [Архівовано 2020-02-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Подводная лодка USS «Columbia» (SSN-771) ВМС США прибыла с визитом в Йокосука, Япония. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 2 березня 2021.
- ↑ Атомная подводная лодка USS «Columbia» (SSN-771) вернулась в порт приписки. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 2 березня 2021. [Архівовано 2020-02-21 у Wayback Machine.]
- ↑ USA and Peru complete multi-national Silent Forces Exercise. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.