USS Gato (SS-212) — Вікіпедія
«Гато» | ||
---|---|---|
USS Gato (SS-212) | ||
Американський ПЧ «Гато» виходить з Mare Island Naval Shipyard. 29 листопада 1944 | ||
Верф | Electric Boat, Гротон, Коннектикут | |
Під прапором | США | |
Належність | ВМС США | |
Порт приписки | Перл-Гарбор, Датч-Гарбор, Брисбен | |
Замовлення | 12 червня 1940 | |
Закладений | 5 жовтня 1940 | |
Спуск на воду | 21 серпня 1941 | |
Введений до складу флоту | 31 грудня 1941 | |
Виведений зі складу флоту | 1 березня 1960 | |
На службі | 1941—1960 | |
Сучасний статус | 25 липня 1960 року списаний на брухт | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Тихоокеанський ТВД | |
Нагороди | 13 бойових зірок | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | дизель-електричний торпедний ДПЧ | |
Розробник проєкту | Electric Boat | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 21 вузол (39 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 9 вузлів (17 км/год) | |
Робоча глибина занурення | 60 м | |
Гранична глибина занурення | 91 м | |
Дальність плавання | 11 000 миль (20 000 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) (надводна) | |
Автономність плавання | 48 годин на швидкості 2 вузли (3,7 км/год) | |
Екіпаж | 83 офіцери та матроси | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 95,02 м | |
Ширина корпусу найб. | 8,31 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 5,2 м | |
Водотоннажність надводна | 1 510 т | |
Силова установка | ||
дизель-електрична; 4 × головні дизельних двигуни Fairbanks-Morse Model 38D8-1⁄8[1] 2 × 126-секційні хімічних батареї типу Sargo[2] 4 × високошвидкісні електродвигуни Elliott з редукторами[1] | ||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 2 740-5400 к.с. | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 76-мм палубна гармата / 50 калібрів | |
Торпедно- мінне озброєння | 10 × 533-мм торпедних апаратів 16 торпед 2 × 1016-мм мінних загороджувачі (60 мін) | |
ППО | 1 × 40-мм зенітна гармата Bofors L60 1 × 20-мм автоматична зенітна гармата «Ерлікон» |
Історія служби | |
---|---|
Командувачі | Lt.Cdr. William Girard Myers Lt.Cdr. Robert Joseph Foley T/Cdr. Richard Marvin Farrell |
Операції | 13 походів |
Перемоги | 10 суден (28 039 т) потоплено та одне (4575 т) пошкоджено |
«Гато» (англ. USS Gato (SS-212) — американський підводний човен типу «Гато», що перебував у складі військово-морських сил США у роки Другої світової війни.
«Гато» був закладений 5 жовтня 1940 року на верфі компанії Electric Boat у Гротоні, штат Коннектикут. 21 серпня 1941 року він був спущений на воду, а 31 грудня 1941 року увійшов до складу ВМС США.
16 лютого 1942 року «Гато» вирушив через Панамський канал до Сан-Франциско, де розпочав додаткову підготовку екіпажу. 23 березня 1942 року він перебував на перископній глибині під час дії на глибині біля входу в затоку Сан-Франциско, коли дирижабль TC-13 класу прийняв його за японський підводний човен і атакував чотирма 147 кг глибинними бомбами. В результаті вибухів «Гато» зазнав значних пошкоджень, але без втрат особового складу. Це був єдиний інцидент «дружнього» вогню між дирижаблем ВМС США та підводним човном у Другій світовій війні.
Після ремонту на військово-морській верфі Маре-Айленд у Каліфорнії «Гато» знову був готовий до виходу в море 27 березня 1942 року. Згодом він перейшов до Перл-Гарбора.
3 травня, у першому бойовому поході (20 квітня — 10 червня 1942 року), «Гато» невдало атакував японський переобладнаний авіаносець, перш ніж його відігнали глибинними бомбами чотирьох есмінців біля Маршаллових островів.
Під час свого другого військового патрулювання (2 липня — 29 серпня 1942 року) він патрулював на схід від Курильських островів у напрямку до Алеутського ланцюга. 15 серпня 1942 року він отримав чотири торпедних удари з непідтвердженими пошкодженнями для корабля та припинив патрулювання, повернувшись у Датч-Гарбор на Алясці.
Під час свого четвертого патрулювання (13 січня — 26 лютого 1943), 21 січня «Гато» торпедував та потопив транспорт «Кенкон-Мару», 29 січня вантажне судно «Нічіун-Мару» і 15 лютого вантажне судно «Суруга-Мару» — все біля Нової Джорджії, Соломонові Острови.
26 лютого 1944-го в районі північніше від Нової Гвінеї під час атаки на конвою «Вевак № 20» човен потопив транспорт «Дайген-Мару №3». 12 березня артилерійським вогнем знищили невеликий транспорт «Окінояма-Мару № 3».
Під час свого 11-го бойового походу (28 січня — 13 березня 1945 року) «Гато» патрулював Жовте море у складі скоординованої атакуючої групи (так званою «вовчою зграєю») з «Джаллао» й «Санфіш». 14 лютого він потопив корабель берегової охорони та 21 лютого вантажне судно Tairiku Maru, а потім повернувся на Гуам.
12 квітня 1945 року він вийшов у свій 12-й патруль, зайнявши позицію для підтримки вторгнення на Окінаву. У ніч з 22 на 23 квітня він мав коротку сутичку з двома японськими підводними човнами і ледь не загинув, коли японські торпеди пройшли близько до корпусу. Між 27 і 30 квітня він врятував 10 армійських льотчиків, забравши їх з мілководдя біля пляжів мису Той Місакі, Кюсю. 3 червня 1945 року він повернувся до Перл-Гарбора.
- HMS Sahib (P212)
- Eurydice (Q130)
- Л-11 «Свердловець»
- Asteria (підводний човен)
- Ha-105
- U-212
- HNoMS A-4
- Виноски
- Джерела
- ↑ а б Bauer, K. Jack; Roberts, Stephen S. (1991). Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. Westport, Connecticut: Greenwood Press. pp. 271—280. ISBN 978-0-313-26202-9.
- ↑ U.S. Submarines Through 1945 pp. 305—311
- Gato (SS-212). на uboat.net. (англ.)
- Gato (SS-212). на navsource.org. (англ.)
- GATO (SS-212)(англ.)
- Friedman, Norman (1995). U.S. Submarines Through 1945: An Illustrated Design History. Annapolis, Maryland: United States Naval Institute. pp. 285—304. ISBN 1-55750-263-3.
- Lenton, H. T. American Submarines (Navies of the Second World War) (Doubleday, 1973), ISBN 0-38504-761-4
- Bauer, K. Jack; Roberts, Stephen S. (1991). Register of Ships of the U.S. Navy, 1775—1990: Major Combatants. Westport, Connecticut: Greenwood Press. pp. 270—280. ISBN 978-0-313-26202-9. OCLC 24010356.