Vala — Вікіпедія

Vala
Парадигма	багато-парадигмове: імперативне, структурне, об'єктно-орієнтоване програмування
Дата появи	2006
Розробник	Jürg Billeter, Raffaele Sandrini
Останній реліз
Система типізації	строга статична
Під впливом від	C, C++, Java, C Sharp, D і Boo
Мова реалізації	Vala[1]
Операційна система	кросплатформова програма
Ліцензія	LGPL 2.1+
Звичайні розширення файлів	.vala або .vapi
Репозиторій вихідного коду	gitlab.gnome.org/GNOME/vala.git github.com/GNOME/vala.git
Вебсайт	live.gnome.org/Vala
Медіафайли у Вікісховищі

Vala — об'єктно-орієнтована мова програмування, призначена для прикладного і системного програмування на основі бібліотек GLib Object System (GObject(інші мови)) робочого середовища GNOME/GTK+. Мова була розроблена Юргом Біллетером (Jürg Billeter) і Раффаеле Сандріні (Raffaele Sandrini).

Vala за своїм синтаксисом подібна до C# і повністю реалізує об'єктно-орієнтований підхід. Підтримуються інтроспекція, прибирання сміття, засноване на підрахунку посилань, лямбда-функції, концепція сигналів і слотів, подібна використовуваній у Qt, але реалізована на рівні мови, рядкові типи, зрізи масивів, оператор переліку елементів колекції foreach(), делегати, замикання, інтерфейси, властивості та винятки.

Особливість системи розробки полягає в тому, що програма на Vala транслюється в програму мовою C, яка в свою чергу компілюється у виконуваний код цільової платформи зі стандартними бібліотеками C, Glib і GTK+ та виконується зі швидкістю скомпільованої в об'єктний код цільової платформи програми C. Завдяки такому підходу відкомпільований код на Vala бінарно сумісний з системними бібліотеками, написаними на C. Для підключення сторонніх бібліотек до програм на мові Vala використовуються спеціальні vapi-файли, в яких описується інтерфейс бібліотеки. Для багатьох бібліотек вже існують vapi-файли, що входять до дистрибутиву компілятора Vala^[2]. Крім того, є vapi-файли для бібліотек, підтримувані сторонніми користувачами, поки не включені у штатне постачання^[3].

Існують неофіційні збірки компілятора для ОС Windows, підтримувані сторонніми розробниками.

Мова Vala була створена для ефективної розробки на платформі GNOME складних прикладних і системних програм з графічним інтерфейсом користувача, що базується на стандартній бібліотеці GTK+, із застосуванням сучасних мовних засобів і технік програмування.

Об'єктно-орієнтовані мови Java і C# надають програмісту досить можливостей, але їхні програми виконуються у віртуальних машинах, що робить неможливим пряме звернення до них з бінарного коду мовою C, як і використання в таких програмах системних низькорівневих бібліотек, таких як GObject(інші мови). Тому ці мови, як і будь-які інші, які виконують байт-код в віртуальних машинах, не можуть бути прийняті в рамках платформи GNOME. Керовані програми мають також обмеження у швидкодії, що є критичним для роботи деяких програм (наприклад, системних), які повинні виконуватися в бінарному коді (ABI). Це і стало причиною появи мови Vala.

Проста програма «Hello World»

int main () {   print ("Hello World\n");   return 0; } 

Програма «Hello World», що демонструє об'єктно-орієнтований підхід

 using GLib;    class Sample : Object {    void run () {      stdout.printf ("Hello World\n");    }      static int main (string[] args) {      var sample = new Sample ();      sample.run ();      return 0;    }  } 

Це приклад використання GTK+ для створення GUI програм мовою Vala:

using Gtk;   int main (string[] args) {   Gtk.init (ref args);    var window = new Window ();   window.title = "Hello, World!";   window.border_width = 10;   window.window_position = WindowPosition.CENTER;   window.set_default_size (350, 70);   window.destroy.connect (Gtk.main_quit);     var label = new Label ("Hello, World!");     window.add (label);   window.show_all();     Gtk.main();   return 0; } 

Такі інтегровані середовища розробки підтримують мову Vala

• Anjuta
• Geany
• MonoDevelop

• Shotwell — упорядник фотографій
• Fillmore — багатодоріжковий запис
• Lombard — відео-редактор
• Valencia — плагін gedit для Vala
• Midori 7 — веббраузер

• The Vala Programming Language, on GNOME Live! (англійською) . 23 августа 2011. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 16 августа 2011.

• Val(a)IDE официальная среда разработки для Vala (англійською) . Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 27 квітня 2012.

• Benchmark of Vala versus C# and C (англійською) . 9 марта 2008. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 2 мая 2009.

• http://valadoc.org/ (англійською) . Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 9 февраля 2010.

• Снастин, Алексей (27 января 2010). Обзор языка программирования Vala. Часть 1: Общие свойства и характеристики языка Vala (російською) . Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 9 февраля 2010.
  • Часть 2. Объектно-ориентированное программирование на языке Vala (російською) . 4 февраля 2010. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 9 февраля 2010.
  • Часть 3. Расширенные возможности языка Vala (російською) . 9 февраля 2010. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 9 февраля 2010.

• Что такое Vala (російською) . 23 июля 2010. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 31 июля 2010.

• Руководство по Vala (незаконченный перевод) (російською) . Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 17 августа 2010.

• Неофициальная сборка для ОС Windows (англійською) . 16 августа 2011. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 16 августа 2011.

• Поддержка подключения библиотек написанных на C (англійською) . 7 сентября 2011. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 17 сентября 2011.