Vanity Fair — Вікіпедія

Vanity Fair
англ. Vanity Fair[1]
Країна видання  США[1]
Мова англійська[1] і французька
Редактор Graydon Carterd і Radhika Jonesd
Власник Condé Nast
Видавець Condé Nast
Засновано 1913
ISSN-L 0733-8899
ISSN 0733-8899 (друковане видання)

vanityfair.com(англ.)
Обкладинка у 2014

«Ве́неті Фейр» (амер.), або «Ва́ниті Фейр» (брит.) (англ. Vanity Fair, укр. «Ярмарок марнославства») — американський журнал, присвячений політиці, моді та іншим аспектам масової культури. Видається компанією «Конде Наст» (Condé Nast Publications).

Історія

[ред. | ред. код]

Журнал з'явився в 1913 році, коли Конде Наст придбав чоловічий модний журнал англ. Dress, дос. «Костюм» і перейменував його у Dress and Vanity Fair («Костюм і ярмарок марнославства»). У тому ж році під цією назвою були опубліковані перші чотири номери. Після короткого періоду неактивності, журнал почав випускатися вже як Vanity Fair. Він завоював широку популярність під керівництвом Френка Кроніншилда[en]. У 1919 році увійшов до складу редакції Роберт Бенчлі,[2] який найняв майбутнього драматурга Роберта Шервуда. Кроніншилд залучив до роботи над журналом найкращих письменників свого часу: Олдоса Гакслі, Томаса Еліота, Ференца Мольнара, Ґертруду Стайн, Вільяма Сибрука, Джуну Барнс.[3]

До 1915 року на сторінках Vanity Fair публікувалося більше реклами, ніж на сторінках будь-якого іншого журналу США.[4] Однак Велика депресія призвела до падіння рекламних пропозицій, незважаючи на той факт, що тиражі досягли критичної величини — 90 тис. примірників. У 1935 році Конде Наст оголосив, що Vanity Fair припиняє існування і об'єднується з Vogue.[5]

У червні 1981 року було заявлено, що компанія Condé Nast Publications відновлює публікацію журналу.[6] Перший номер з'явився у лютому 1983 року. Його редактором став Річард Лок з The New York Times Book Review.[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г The ISSN portalParis: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0733-8899
  2. Norris W. Yates, Robert Benchley
  3. About Town, by Ben Yagoda, Scribner, 2000, p. 37.
  4. About Town, by Ben Yagoda, Scribner, 2000, pp. 36.
  5. «Vanity Fair Merged With Vogue by Nast», New York Times, December 30, 1935 p. 21.
  6. «Conde Nast to Revive Vanity Fair Magazine», Wall Street Journal, July 1, 1981, p. 16.
  7. Sandra Salmans, «Covering the Elite at Condé Nast», New York Times, February 6, 1983, p.

Посилання

[ред. | ред. код]