Антенний масив дуже великої бази — Вікіпедія

Антенний масив дуже великої бази

Частина від	Обсерваторія великої базиd[1]
Розташування	Вашингтон
Координати	34°04′44″ пн. ш. 107°37′06″ зх. д. / 34.078833333333° пн. ш. 107.61830555556° зх. д. / 34.078833333333; -107.61830555556
Організація	Національна радіоастрономічна обсерваторія (США)
Довжина хвилі	радіо, 3 мм – 28 см (0,3 –96 MHz)
Збудовано	1986—1993
Стиль телескопа	інтерферометр
Діаметр	25×25 м (одна)
Вебсайт	public.nrao.edu/telescopes/vlba/​(англ.)
Антенний масив дуже великої бази у Вікісховищі

Антенний масив дуже великої бази (англ. Very Long Baseline Array, VLBA) — це система з десяти радіотелескопів, які експлуатуються віддалено з Центру діяльності масиву, розташованого у Сокорро, Нью-Мексико, в рамках Національної радіоастрономічної обсерваторії (NRAO). Ці десять радіоантен працюють разом, як масив, який утворює найдовшу в світі систему, яка використовує радіоінтерферометрію з наддовгою базою. Найдовша база, доступна у цьому інтерферометрі становить 8 611 км.^[2]

Будівництво антенного масиву почалося в лютому 1986 року і було завершено у травні 1993 року. Перші астронометричні спостереження з допомогою всіх десяти антен були проведені 29 травня 1993 року. Загальна вартість будівництва масиву склала близько $85 мільйонів.

Кожен приймач у масиві складається з параболічної антени 25 метрів в діаметрі та прилеглої будівлі контролю. Остання містить обслуговуючу електроніку і машини приймача, в тому числі електроніку з низьким рівнем шуму, комп'ютери, блоки зберігання даних та машини, які забезпечують рух антени. Кожна з антен приблизно заввишки з десятиповерховий будинок (коли спрямована вертикально вгору) і важить близько 218 тонн.

Сигнали від кожної антени записуються у блоки з жорстких дисків приблизно один терабайт  кожен, а на інформацію ставиться мітка часу з допомогою атомного годинника. Як тільки диски завантажуються інформацією, їх перевозять до Центру діяльності масиву ім. Піта В.Доменічі у NRAO в Сокорро. Там інформація проходить обробку сигналу в потужний набір цифрових комп'ютерів, які здійснюють інтерферометрію. Ці комп'ютери також роблять поправки на обертання Землі, невеликі зрушення в земній корі з плином часу та інші дрібні похибки вимірювання.

Антенний масив дуже великої бази зазвичай робить радіоспостереження на довжинах хвиль від трьох міліметрів до 28 сантиметрів, або, іншими словами, на частотах від 0,3 ГГц до 96 ГГц. В цьому частотному діапазоні, масив спостерігає на восьми різних частотних діапазонах, які корисні для радіоастрономії. Масив також спостерігає на двох вузьких радіодіапазонах нижче одного гігагерца, які включають спектральні лінії, які утворюються емісією яскравих мазерів.

Радіотелескопи Антенного масиву знаходяться за такими координатами:

Використання Антенного масиву можна програмувати динамічно і його чутливість може бути підвищена в п'ять разів за рахунок включення інших радіотелескопів, таких як радіотелескоп Аресібо в Пуерто-Рико, телескоп Грін-Бенк в Західній Вірджинії, Дуже Великий Масив в Нью-Мексико і Еффельсберзький радіотелескоп в Німеччині. Ці чотири додаткових місця розташування застосовуються орієнтовно до 100 годин протягом чотиримісячного  триместру. В цьому випадку весь масив відомий як Масив високої чутливості (англ. High-Sensitivity Array, HSA).^[3] Ці додаткові телескопи розташовані за такими координатами:

Відстань між базами кожного радіотелескопу Антенного масиву (км):^[4]

Найдовша база масиву становить 8611 км^[2].

Мінімальна кутова роздільна здатність:

Довжина хвилі (см)	90	50	21	18	13	6	4	2	1	0.7
${\displaystyle \theta _{HPBW}}$ (milliarcseconds)	22	12	5.0	4.3	3.2	1.4	0.85	0.47	0.32	0.17

• ALMA
• Грін-Бенк (радіотелескоп)
• Перелік радіотелескопів
• Радіоантена площею у Квадратний Кілометр (SKA)
• РНДБ (VLBI)
• Дуже Великий Масив

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антенний масив дуже великої бази

• Офіційний сайт