Ємельянов Костянтин Владленович — Вікіпедія

Ф
Костянтин Ємельянов
Особисті дані
Повне ім'я Костянтин Владленович Ємельянов
Народження 28 березня 1970(1970-03-28)[1] (54 роки)
  Владивосток, РРФСР, СРСР
Зріст 185 см
Вага 80 кг
Громадянство  СРСР
 Росія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987—1988 СРСР «Луч» 28 (1)
1989 СРСР «СКА» 10 (0)
1990—1991 СРСР «Луч» 51 (0)
1992—1996 Росія «Луч» 170 (10)
1997—1998 Росія «Іртиш» 76 (0)
1999—2001 Росія «Газовик-Газпром» 60 (0)
2001—2002 Росія «Іртиш» 20 (0)
Всього 307 (11)
Тренерська діяльність**
Роки Клуб Посада
2009 Росія «Луч» (в.о.)
2009—2011 Росія «Луч»
2011—2012 Росія «Луч» (в.о.)
2012—2013 Росія «Луч»
2013 Росія «Луч» (в.о.)
2015—2016 Росія «Луч» (в.о.)
2017 Росія «Луч»
2017 Росія «Луч»
2017—2019 Росія «Оренбург» (в.о.)
2019—2020 Росія «Оренбург»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 22 листопада 2021.

Костянтин Владленович Ємельянов (рос. Константин Владиленович Емельянов, 28 березня 1970, Владивосток, РРФСР, СРСР) — радянський і російський футболіст, що грав на позиції захисника. Після завершення кар'єри футболіста почав тренерську кар'єру. Останнім місцем роботи був російський «Оренбург», який Ємельянов очолював у період з 2019 по 2020 роки.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Клубна

[ред. | ред. код]

Вихованець владивостоцького футболу. У 1987-1988 роках виступав за місцевий «Луч». У 1989 році перейшов до хабаровського «СКА», де грав рік замість проходження військової служби.

За «Луч» в Першому дивізіоні провів 136 матчів, встановивши клубний рекорд по кількості проведених матчів.

У 1996 році підписав контракт з ФК «Іртиш».

З 1999 року захищав кольори клубу «Газовик-Газпром».

Влітку 2001 року повернувся в «Іртиш», в якому через рік завершив кар'єру. У Вищій лізі Росії провів 29 матчів, забив 1 гол.

Тренерська

[ред. | ред. код]

З 2005 року працював у тренерському штабі «Луча-Енергії».

У 2007 — 2009 роках тренував дубль.

У травні 2009 року через незадовільні результати (після 10-го туру в першому дивізіоні клуб йшов на останньому місці) був відправлений у відставку головний тренер Беньямінас Зелькявічюс. Ємельянов був призначений на посаду в. о. головного тренера. 22 травня в першому матчі під його керівництвом була обіграна «Балтика» з рахунком 2:0. В червні того ж року керівництво призначило Костянтина головним тренером команди.

В травні 2011 року Ємельянова знімають з посади головного тренера, а на його місце призначають Сергія Павлова. Втім, Костянтин залишається в тренерському штабі на посаді помічника головного тренера.

В травні 2012 року «Луч» йшов на 17 місці в турнірній таблиці й керівництвом клубу було прийнято рішення розірвати трирічний контракт з Павловим[2]. Ємельянова знову призначають в. о. головного тренера команди до кінця сезону. Втім, часу на виправлення свого становища в турнірній таблиці у клубу майже не було, тому за підсумками сезону команда вилетіла з ФНЛ.

У 2013 році під його керівництвом «Луч-Енергія» повертається в першість ФНЛ[3]. З червня — знову тренер команди.

З 2014 року очолював молодіжну команду «Луча».

З грудня 2016 року знову був призначений головним тренером клубу[4]. Влітку того ж року команду очолив Вальдас Іванаускас, однак після його раптового відходу Ємельянов знову очолив «Луч-Енергію».

З вересня 2017 — помічник головного тренера ФК «Оренбург».

У грудні 2019 року призначений головним тренером «Оренбурга».

Досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Сергей Павлов покидает "Луч-Энергию" - 2 Мая 2012 - Официальный сайт ФК «Луч-Энергия» г.Владивосток. fcle.ru. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 22 листопада 2021.
  3. «Луч-Энергия» - чемпион! - 1 Июня 2013 - Официальный сайт ФК «Луч-Энергия» г.Владивосток. fcle.ru. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 22 листопада 2021.
  4. Константин Емельянов стал новым наставником «Луча-Энергии» - 29 Декабря 2016 - Официальный сайт ФК «Луч-Энергия» г.Владивосток. fcle.ru. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 22 листопада 2021.