Беньямінас Зелькявічюс — Вікіпедія

Ф
Беньямінас Зелькявічюс
Особисті дані
Повне ім'я Беньямінас Вікторович
Зелькявічюс
Народження 6 лютого 1944(1944-02-06) (80 років)
  Каунас, СРСР
Громадянство  СРСР
 Литва
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1961–1962 СРСР «Банга» (Каунас)  ? (?)
1963–1968 СРСР «Жальгіріс» 150 (23)
1968 СРСР «Шахтар» (Донецьк) 19 (3)
1969–1973 СРСР «Жальгіріс» 181 (27)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1977–1983 СРСР «Жальгіріс»
1985–1990 СРСР «Жальгіріс»
1990–1991 Литва Литва
1992–1996 Литва «Жальгіріс»
1995–1997 Литва Литва
1997 Росія «КАМАЗ»
1999 Росія «Шинник»
2000–2003 Литва Литва
2002–2003 Росія «Балтика»
2004–2007 Латвія «Металургс» (Лієпая)
2009 Росія «Промінь-Енергія»
Звання, нагороди
Нагороди
заслужений тренер СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Беньямі́нас Ві́кторович Зелькя́вічюс (лит. Benjaminas Zelkevičius, нар. 6 лютого 1944, Каунас) — радянський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — радянський та литовський футбольний тренер.

Як гравець насамперед відомий виступами за вільнюській «Жальгіріс».

Ігрова кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1961 року виступами за команду клубу «Банга» (Каунас), в якій провів два сезони.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Жальгіріс», до складу якого приєднався 1963 року. Відіграв за клуб з Вільнюса наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Жальгіріса», був основним гравцем атакувальної ланки команди.

Протягом 1968 року пробував сили у складі донецького «Шахтаря», втім закріпитися в команді не зміг.

У 1969 року повернувся до «Жальгіріса», за який провів ще п'ять сезонів. Граючи у складі «Жальгіріса», знову здебільшого виходив на поле в основному складі команди. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Жальгіріс» у 1973 році.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1977 року, очоливши тренерський штаб клубу «Жальгіріс». У своєму дебютному тренерському сезоні вивів команду до першої ліги радянської футбольної першості, а ще за п'ять років, у 1982, — до вищої ліги чемпіонату СРСР. Втім вже на початку 1983 тренер був змушений полишити команду через конфлікт з низкою ключових гравців.

1985 року повернувся до «Жальгіріса», де пропрацював до 1991 року.

1990 року став першим головним тренером відновленої збірної Литви. Працював з національною командою країни до 1991 та згодом, протягом 1995—1997 та 2000—2003 років.

На клубному рівні, крім «Жальгіріса», очолював команди російських клубів «КАМАЗ», «Шинник» та «Балтика», латвійського «Металургса» (Лієпая).

Наразі останнім місцем тренерської роботи був клуб «Промінь-Енергія», команду якого Беньямінас Зелькявічюс очолював як головний тренер 2009 року.