Севідов Юрій Олександрович — Вікіпедія

Юрій Севідов
Особисті дані
Повне ім'я	Юрій Олександрович Севідов
Народження	24 серпня 1942(1942-08-24)
	Москва, СРСР
Смерть	11 лютого 2010(2010-02-11) (67 років)
	Марбелья, Малага, Андалусія, Іспанія
Поховання	Востряковський цвинтар
Зріст	185 см
Вага	82 кг
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1959―1960 1960―1965 1970―1971 1972 1974	«Молдова» (Кишинів) «Спартак» (Москва) «Кайрат» (Алма-Ата) «Шахтар» (Донецьк) «Спартак» (Рязань)	10 (0) 146 (71) 63 (22) 16 (7) 5 (0)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
1964	СРСР (олімпійська)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1975―1977 1978―1979 1980―1981 1984 1985 1987 1997 1998	ФШМ (Москва) «Динамо» (Вологда) «Спартак» (Рязань) «Шинник» (Ярославль) «Динамо» (Махачкала) «Нефтчі» (Баку) «Магнезит» (Сатка) «Патріот» (Москва)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 14 лютого 2010.

Ю́рій Олекса́ндрович Севі́дов (24 серпня 1942, Москва — 11 лютого 2010, Марбелья, Іспанія) — радянський футболіст, тренер і спортивний оглядач. Майстер спорту (з 1961). Син відомого радянського футбольного тренера О. О. Севідова.

Севідов народився 24 серпня 1942 року в Москві. Свою ігрову кар'єру він розпочав у 1959 році в кишинівській «Молдові», а в 1960 році перейшов у московський «Спартак», де провів найкращі роки своєї футбольної кар'єри. У перший же рік Севідов став найкращим бомбардиром першості країни. У столичному клубі Севідов грав п'ять років. У 1961 році «Спартак» виграв бронзу першості СРСР, в 1962 році став чемпіоном, а в 1963 році зайняв друге місце. У 1963 і 1965 Севідов у складі своєї команди виграв Кубок СРСР.

У 1965 році Севідов, перебуваючи за кермом автомобіля, збив людину, яка пізніше померла у лікарні. Футболіст був засуджений до десяти років позбавлення волі. Через чотири роки Севідова випустили з в'язниці за амністією, і він став гравцем алма-атинського клубу «Кайрат».

У 1972 році Севідов приєднується до складу донецького «Шахтаря», який на той час виступав у Першій лізі чемпіонату СРСР з футболу. Попри свою успішну гольову статистику за донеччан (7 голів за 16 матчів разом з українцями Анатолієм Коньковим та Віктором Прокопенком), він пішов з клубу через високу конкуренцію з Коньковим, яка спричиняла у «роздягальні» дуже гострі конфлікти між ними.^[1]

Завершив свою футбольну кар'єру форвард у розташуванні рязанського «Спартака».

У 1970-і роки Севідов почав тренерську кар'єру, але великих успіхів не досяг. Широку популярність Севідов здобув як футбольний коментатор і оглядач. Останні роки Севідов був колумністом видання «Советский спорт» і часто виступав у ролі експерта в спортивних телевізійних передачах.

• Профіль на сайті «Сборная России по футболу» (рос.)
• Статистика на сайті «Клуб любителей истории и статистики футбола» (рос.)
• Зал Славы Спартак Москва — СЕВИДОВ Юрий (рос.)
• Интервью и фрагменты воспоминаний Севидова (рос.)
• «Золотой мальчик», не оправдавший надежд
• Ушёл из жизни Юрий Севидов (рос.)