Ібрагім-паша — Вікіпедія

Ібрагім-паша
араб. إبراهيم محمد علي باشا
Народився	4 березня 1789(1789-03-04)  Кавала[3]
Помер	10 (22) листопада 1848[1][2] (59 років)  Каїр, Єгипетський еялет
Поховання	Каїр
Країна	Єгипет
Діяльність	політик, військовослужбовець
Знання мов	османська
Посада	регент, губернатор і бейлербей еялету Єгипетd
Військове звання	генерал
Конфесія	сунізм
Рід	династія Мухаммеда Алі
Батько	Мухаммед Алі Єгипетський
Брати, сестри	Мухаммад Саїд-паша і Tusun Pashad
У шлюбі з	Hoshiyar Qadind
Діти	Ізмаїл Паша, Ahmad Rifaat Pashad і Mustafa Fazl Pashad
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Ібрагі́м-паша́ (араб. إبراهيم باشا Ibrāhīm Bāshā; 1789, Кавала — 10 листопада 1848, Каїр) — єгипетський полководець і державний діяч, паша Єгипту, син Мухаммеда Алі.

Брав участь у створенні єгипетської армії і флоту та проведенні економічних реформ батька. У 1807–1812 роках був дефтердаром (головою фінансового відомства), в 1812–1816 роках губернатором Верхнього Єгипту. У 1816–1841 — командувач єгипетською армією.^[4]

Здобув популярність після перемоги над ваххабітами в Аравії (1816–1818). У 1824–1827 роках командував єгипетськими військами, що брали участь у боротьбі проти грецької національно-визвольної революції 1821–1829 роках. Стояв на чолі єгипетських військ, отримавши перемогу над турецькими арміями під час єгипетсько-турецької війни 1831–1833 рр.

З 1847 р. фактичний правитель Єгипту. З червня 1848 р. наслідний паша Єгипту.

• Аббас I Хільмі