Івано-Франківський національний медичний університет — Вікіпедія

Державний вищий навчальний заклад "Івано-Франківський національний медичний університет"
Івано-Франківський національний медичний університет
48°55′18″ пн. ш. 24°42′32″ сх. д. / 48.9216° пн. ш. 24.7088° сх. д. / 48.9216; 24.7088
Типвидавець відкритого доступу[d][1]
Країна Україна[1]
Назва на честьІван Франко
Засновано1945
РекторРоман Іванович Яцишин
Студентів11000
Інтернівпідготовка за 21 спеціальністю
Співробітників1050
Докторів103
Професорів97
Кандидатів460
ПриналежністьМіністерство охорони здоров'я України
ВипускникиКатегорія:Випускники Івано-Франківського національного медичного університету
Адреса76018, вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ
Сайтwww.ifnmu.edu.ua
Мапа
CMNS: National Medical University, Ivano-Frankivsk у Вікісховищі

Івано-Франківський національний медичний університет — заснований у 1945 р. як Станіславський державний медичний інститут. З 1992 р. — академія, з 27 листопада 2008 року — національний університет[2].
Належить до 200 найкращих вищих навчальних закладів України.

Історія

[ред. | ред. код]

Івано-Франківський національний медичний університет (тоді Станіславський державний медичний інститут) засновано 6 жовтня 1945 року. На той час в інституті нараховувалось 395 студентів і 47 викладачів, серед яких було лише декілька докторів і кандидатів наук, функціонувало 14 теоретичних і 2 клінічні кафедри.

Колектив інституту швидко включився в педагогічну, науково-дослідну та лікувальну роботу і вже через 10 років у виші стало 12 професорів, докторів наук, а кількість студентів перевищила 1000 чоловік. Інститут запрацював як педагогічний, науковий, лікувальний, культурно-освітній осередок області.

Згодом університет виокремив медичний, стоматологічний, фармацевтичний факультети і факультет післядипломної освіти, а з 1994 року готує також сімейних лікарів, навчає іноземних студентів, проводить передатестаційна підготовка лікарів різних спеціальностей.

Починаючи з 1945 року підготовлено більш як 16000 лікарів, 5 тисяч із них працюють в області.

Ректори

[ред. | ред. код]

Значний внесок у розвиток університету внесли його ректори:

Викладачі

[ред. | ред. код]

На певних етапах розвитку університету вагомий внесок в його розвиток і зміцнення внесли такі вчені:

Багато випускників університету працюють сьогодні в інших вишах, наукових центрах України:

Сьогодні з'явилась плеяда молодих науковців, таких як Роман Яцишин, Микола Островський, Іван Тітов, Віталій Герелюк, Наталія Вірстюк, Іван Гудз, Ігор Шевчук, Вадим Сулима, Микола Багрій, Зіновій Ожоган, Наталія Глушко, Сергій Василюк, Роман Фіщук і багато інших.

Структура

[ред. | ред. код]
Кафедра дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії
Морфологічний корпус
Бібліотека ІФНМУ
Кафедра терапії та сімейної медицини Факультету післядипломної освіти

Факультети:

  • Медичний — термін навчання 6 років
  • Стоматологічний — термін навчання 5 років
  • Фармацевтичний — термін навчання 5 років
  • Післядипломної освіти
  • Факультет підготовки іноземних громадян

Спеціальності:

  • Лікувальна справа
  • Стоматологія
  • Фармація
  • Педіатрія
  • Сестринська справа
  • Стоматологія ортопедична

У зв'язку з урахуванням вимог входження в Болонський процес вступила в дію університетська лікарня — клінічна база університету.

Функціонують проблемні лабораторії:

  • біохімічної екології,
  • «Мікроелементи в медицині»,
  • електронно-мікроскопічна,
  • імуноферментна,
  • лабораторія ортопедичної стоматології.

Функціонує університетський музей «Медицина Прикарпаття».

До складу університету входять спортивно-оздоровча база і спортивно-оздоровчі табори на березі Чорного моря і в Карпатах.

Діяльність університету

[ред. | ред. код]

Навчання студентів і вдосконалення фахової підготовки лікарів здійснюється на 53 кафедрі. Навчальний процес проводять 103 доктори і 356 кандидат наук. У числі вчених університету 6 академіків, 6 заслужених діячів науки і техніки України, 2 заслужені діячі вищої школи України, три лауреати Державної премії України.

Вчені університету беруть участь у розробці чотирьох наукових державних програм, 56-ти робіт прикладного характеру, у міжнародних мультицентрових дослідженнях.

За останні роки близько 200 ефективних наукових розробок, нововведень і лікувально-діагностичних технологій передано практичній охороні здоров'я.

Отримано 14 позитивних рішень на винаходи, 5 патентів, з них 4 патенти України і 1 Європатент (за тест-систему біоіндикації радіонуклідного забруднення довкілля).

Завдяки вишу створено і функціонують обласні центри: панкреатологічний, кардіостимуляції, профзахворювань, антигіпертензивні і діабетичні клуби.

Кваліфікована медична допомога хворим міста і області надається вченими університету за 40 спеціальностями. Близько 40 % операцій у лікарнях міста виконують співробітники вишу.

Вчені університету є учасниками, а наукові лабораторії базою, багатьох міжнародних і національних конгресів, з'їздів, симпозіумів.

Ректорат університету разом з Управою Українського Лікарського Товариства стали засновниками часопису «Галицький лікарський вісник», поряд із яким функціонує науково-практичний журнал «Архів клінічної медицини».

Університет є базою студентської національної олімпіади з анатомії.

Працюють класи комп'ютерного навчання, мережа Інтернет, до якої під'єднані бібліотека, наукові і навчальні підрозділи університету.

У студентських гуртожитках, академічних групах відпрацьована система наставництва, в позааудиторний час студенти займаються в гуртках художньої самодіяльності, діє клуб кмітливих і винахідливих. Три колективи художньої самодіяльності удостоєно звання народного. В плані відродження народних традицій працює кабінет естетики.

Університет підтримує творчі контакти із Світовою Федерацією Українських Лікарських Товариств, Управою Українського Лікарського Товариства Північної Америки, Люблінською медичною академією, університетами Німеччини, Австрії, Польщі, усіма вищими медичними навчальними закладами України.

Бібліотека

[ред. | ред. код]

Бібліотека університету була заснована у 1945 році. Керівниками бібліотеки у різні часи були: Арандаренко С. В. (1945—1946 рр.), Д'яконов Є. М. (1946—1948 рр.), Єрьоміна З. О. (1948—1949 рр.), Саргун Н. С. (1949—1952 рр.), Діюк А. Д. (1952—1974 рр.), Бойчук М. С. (1974—1989 рр.), Пшик М. О. (1989—2001 рр.), Татарин М. М. (від 2001 року). Станом на 2010 рік фонд документів становив близько 400 тис. примірників.[4]

Випускники

[ред. | ред. код]
Докладніше: :Категорія:Випускники Івано-Франківського національного медичного університету

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Directory of Open Access Journals — 2003.
  2. ↑ Івано-Франківський медичний університет став національним. Архів оригіналу за 12 серпня 2012. Процитовано 30 січня 2009.
  3. ↑ Помер науковець Івано-Франківського медуніверситету Володимир Левицький. Курс. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 6 вересня 2020.
  4. ↑ Згурська, О.С. (2010). Бібліотеки медичних вузів України. Історія. Становлення. Сьогодення (українська) . Київ: Національна наукова медична бібліотека України. с. 39—47.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Івано-Франківський_національний_медичний_університет&oldid=44164493