Іваньки (Погребищенська міська громада) — Вікіпедія

село Іваньки
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Громада Погребищенська міська громада
Код КАТОТТГ UA05020210200095991
Основні дані
Населення 82
Площа 0,12 км²
Густота населення 683,33 осіб/км²
Поштовий індекс 22212
Телефонний код +380 4346
Географічні дані
Географічні координати 49°32′53″ пн. ш. 29°12′34″ сх. д. / 49.54806° пн. ш. 29.20944° сх. д. / 49.54806; 29.20944Координати: 49°32′53″ пн. ш. 29°12′34″ сх. д. / 49.54806° пн. ш. 29.20944° сх. д. / 49.54806; 29.20944
Середня висота
над рівнем моря
252 м
Найближча залізнична станція Рось
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 22200, Вінницька обл., Вінницький район, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77
Карта
Іваньки. Карта розташування: Україна
Іваньки
Іваньки
Іваньки. Карта розташування: Вінницька область
Іваньки
Іваньки
Мапа
Мапа

CMNS: Іваньки у Вікісховищі

Іва́ньки — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Розташоване за 5 км від залізничної станції Рось. Населення становить 82 особи.

Історія

[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни село було окуповано фашистськими військами у другій половині липня 1941 року. Червоною армією село було зайняте 29 грудня 1943 року.[1]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.[2]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району[3].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становило 81 особу,[4] із них 100 % зазначили рідною мову українську.[5]

Населення Іваньків в різні роки
Рік 1989[6] 2001[4]
Кількість осіб 182 81

Транспорт

[ред. | ред. код]

За 5 км розташована залізнична станція «Рось». Тут можна сісти на приміські дизель-поїзди Козятин-Погребище, Козятин-Жашків, Козятин-Христинівка.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 46.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. а б Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2019.
  5. Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2018.
  6. Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2018.

Література

[ред. | ред. код]
  • Старости́нці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.531

Посилання

[ред. | ред. код]