Інфекція верхніх дихальних шляхів — Вікіпедія

Upper respiratory tract infection
Conducting passages
Conducting passages
Conducting passages
СпеціальністьInfectious disease
Препаратицефтріаксон[1], mezlocillind[1], nafcillind[1], моксифлоксацин[1], цефаклор[1], цефамандол[1], цефдиторен[1], цефоперазон[1], ципрофлоксацин[1], азитроміцин[1], cefotetand[1], цефіксим[1], bacampicillind[1], канаміцин[1], оксацилін[1], тикарцилін[1], loracarbefd[1], амікацин[1], цефдинір[1], цефпрозил[1], циклацилінd[1], азтреонам[1], іміпенем[1], триметоприм[1], клоксацилін[1], цефалексин[1], гентаміцин[1], цефотаксим[1], цефтізоксим[1], ертапенем[1], dicloxacillind[1], цефазолін[1], гатіфлоксацин[1], піперацилін[1], цефадроксіл[1], левофлоксацин[1], офлоксацин[1], меропенем[1], тровафлоксацин[1], кларитроміцин[1], цефтазидим[1], ампіцилін[1], амоксицилін[1], спарфлоксацин[1], тобраміцин[1], cefpodoxime proxetild[1], cefoxitind[1], cefapirind[1], penicillin v potassiumd[1] і цефалотин[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Частота(2015)[2]
Смерті3,100[3]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10J06.9 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Acute upper respiratory infections у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Інфекція верхніх дихальних шляхів (ІВДШ) — це захворювання, спричинене гострою інфекцією, яка вражає верхні дихальні шляхи, включаючи ніс, пазухи носа, глотку, гортань або трахею.[4][5] ІВДШ зазвичай включає закладеність носа, біль у горлі, тонзиліт, фарингіт, ларингіт, синусит, середній отит і звичайну застуду.[6] Більшість інфекцій мають вірусну природу, а в інших випадках причина є бактеріальною.[7] ІВДШ також можуть мати грибкове або гельмінтне походження, але вони менш поширені.[8]

У 2015 році, за оцінками, у світі зареєстровано 17,2 мільярда випадків ІВДШ. Станом на 2016 рік вони спричинили близько 3000 смертей, порівняно з 4000 у 1990 році.[9]

Ознаки та симптоми

[ред. | ред. код]
Хронологія симптомів застуди

При неускладненій застуді кашель і виділення з носа можуть зберігатися протягом 14 днів або більше навіть після зникнення інших симптомів.[7] До гострих ІВДШ належать риніт, фарингіт / тонзиліт і ларингіт, які часто називають звичайною застудою, а також їх ускладнення: синусит, отит та іноді бронхіт (хоча бронхи зазвичай класифікуються як частина нижніх дихальних шляхів). Симптоми ІВДШ зазвичай включають кашель, біль у горлі, нежить, закладеність носа, головний біль, субфебрильну температуру, тиск в обличчі та чхання.[10]

Симптоми риновірусу у дітей зазвичай з'являються через 1–3 дні після зараження. Зазвичай хвороба триває ще 7-10 днів.[7]

Зміни кольору або консистенції слизових виділень на жовті, густі або зелені є природним перебігом вірусних ІВДШ, а не показанням до антибіотиків.[7]

Фарингіт / тонзиліт, викликаний бета-гемолітичним стрептококом групи А (ангіна) зазвичай проявляється раптовим болем у горлі, болем під час ковтання та гарячкою. Стрептококкова ангіна зазвичай не викликає нежить, зміни голосу або кашель.

Біль і тиск у вусі, спричинені інфекцією середнього вуха (середній отит), і почервоніння очей, спричинене вірусним кон'юнктивітом[11] часто пов'язані з ІВДШ.

Причини

[ред. | ред. код]

За патофізіологією риновірусна інфекція нагадує імунну відповідь. Віруси не пошкоджують клітини верхніх дихальних шляхів, а викликають зміни в щільних з'єднаннях епітеліальних клітин. Це дозволяє вірусу отримати доступ до тканин під епітеліальними клітинами та ініціювати вроджену та адаптивну імунну відповідь.[6]

До 15 % випадків гострого фарингіту можуть бути спричинені бактеріями, найчастіше Streptococcus pyogenes, стрептококом групи А при стрептококовому фарингіті (ангіна).[12] Іншими бактеріальними збудниками є Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Corynebacterium diphtheriae, Bordetella pertussis і Bacillus anthracis.

Інфекції, що передаються статевим шляхом, також стали причиною інфекцій ротової порожнини та глотки.[13]

Діагностика

[ред. | ред. код]
URI, сезонна алергія, грип: порівняння симптомів
Симптоми алергія URI (застуда) грип (грип)
Сверблячі, сльозяться очі Поширений Рідко (кон'юнктивіт може виникнути при аденовірусі) Біль за очима, іноді кон'юнктивіт
Виділення з носа Поширений Поширений[7] Поширений
Закладеність носа Поширений Поширений іноді
чхання Дуже поширений Дуже поширений[7] іноді
Біль у горлі Іноді (після назальних крапельниць) Дуже поширений[7] іноді
Кашель іноді Поширені (від легкого до середнього, хакерство)[7] Часто (сухий кашель, може бути сильним)
Головний біль Нечасто Рідкісний Поширений
Лихоманка Ніколи Рідко у дорослих, можливо у дітей[7] Дуже поширений



37.8–38.9 °C (100—102 °F) (або вище у маленьких дітей), тривалістю 3–4 дні; може бути озноб
нездужання Іноді Іноді Дуже поширений
Втома, слабкість Іноді Іноді Дуже часто (може тривати тижнями, сильне виснаження на початку курсу)
Біль у м'язах Ніколи Легкий[7] Дуже поширені (часто важкі)

Класифікація

[ред. | ред. код]

ІВДШ можна класифікувати за ділянкую запалення. Риніт вражає слизову оболонку носа, тоді як риносинусит або синусит вражає ніс і навколоносові пазухи, включаючи лобову, решітчасту, верхньощелепну та клиноподібну пазухи. Назофарингіт (ринофарингіт або звичайна застуда) вражає носові отвори, глотку, язичок і мигдалики в цілому. Не вражаючи ніс, фарингіт викликає запалення глотки, підглотки, язичка і мигдалини. Подібним чином епіглотит (супраглотит) викликає запалення верхньої частини гортані та надгортанної ділянки; ларингіт це ураження гортані; ларинготрахеїт це ураження гортані, трахеї, підглоткової ділянки; трахеїт — урежння трахеї і підглоткової ділянки.

Профілактика

[ред. | ред. код]

Вакцинація проти вірусів грипу, аденовірусів, кору, краснухи, Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, дифтерії, Bacillus anthracis і Bordetella pertussis може запобігти їх інфікуванню ВДШ або зменшити тяжкість інфекції.

Лікування

[ред. | ред. код]
Смертність від інфекцій верхніх дихальних шляхів на мільйон осіб у 2012 році

Лікування включає симптоматичну підтримку, зазвичай за допомогою анальгетиків для головного болю, болю в горлі та болю в м'язах.[14] Помірні фізичні навантаження в осіб, які ведуть малорухливий спосіб життя з природним ураженням ІВДШ, ймовірно, не змінюють загальну тяжкість і тривалість захворювання.[15] Жодних рандомізованих досліджень для визначення переваг збільшення споживання рідини не проводилося.[16]

Антибіотики

[ред. | ред. код]

Призначати антибіотики при ларингіті не рекомендується.[17] Антибіотики пеніцилін V і еритроміцин не ефективні для лікування гострого ларингіту.[17] Еритроміцин може зменшити порушення голосу через тиждень і кашель через 2 тижні, але будь-яка помірна суб'єктивна користь не перевищує ризику виникнення несприятливих побічних ефектів, вартості та ризику розвитку стійкості бактерій до антибіотиків.[17] Органи охорони здоров'я настійно заохочують лікарів зменшити призначення антибіотиків для лікування поширених ІВДШ, оскільки використання антибіотиків значуще не скорочує час одужання від цих вірусних захворювань.[17] Систематичний огляд 2017 року виявив три втручання, які, ймовірно, були ефективними для зменшення використання антибіотиків при гострих респіраторних інфекціях: тестування на С-реактивний білок, лікування з орієнтацією на прокальцитонін та спільне прийняття рішень між лікарями та пацієнтами.[18] Показано, що використання антибіотиків вузького спектру дії є таким же ефективним, як і антибіотики широкого спектру дії для дітей з гострими бактеріальними ІВДШ, і має менший ризик побічних ефектів у дітей.[19]

Зменшення використання антибіотиків також може допомогти запобігти розвитку стійкості бактерій до ліків. Деякі автори виступають за відстрочений підхід до лікування ІВДШ із застосуванням антибіотиків, що має на меті зменшити споживання антибіотиків, одночасно намагаючись зберегти задоволеність пацієнтів.

Кокранівський огляд 11-ти досліджень і 3555 учасників вивчав антибіотики для лікування інфекцій дихальних шляхів. У ньому порівнювали затримку лікування антибіотиками із негайним їх початком або повною відсутністю використання антибіотиків. Результати були змішаними залежно від інфекції. Симптоми гострого середнього отиту та болю в горлі були помірно покращені при негайному застосуванні антибіотиків з мінімальною різницею у частоті ускладнень. Використання антибіотиків було зменшено, коли антибіотики використовувалися лише для постійних симптомів, і задоволеність пацієнтів підтримувалася на рівні 86 %.[20]

У дослідженні за участю 432 дітей із ІВДШ амоксицилін не був ефективнішим, ніж плацебо, навіть для дітей із більш серйозними симптомами, такими як гарячка чи задишка.[21][22]

Для лікування синуситу, не заохочуючи надмірного використання антибіотиків, CDC рекомендує:

  • Націлюйтеся на ймовірні організми за допомогою препаратів першого ряду: амоксицилін, амоксицилін / клавуланат
  • Використовуйте найкоротший ефективний курс; має спостерігатися покращення через 2–3 дні. Продовжуйте лікування протягом 7 днів після покращення або зникнення симптомів (зазвичай курс 10–14 днів).
  • У повторюваних або неясних випадках розгляньте можливість проведення візуалізаційних досліджень; часте ураження синусів на ранніх стадіях неускладненого вірусного ІВДШ[7]

Ліки від кашлю

[ред. | ред. код]

Немає переконливих доказів на користь чи проти ефективності безрецептурних ліків від кашлю для зменшення кашлю у дорослих чи дітей.[23] Дітям віком до 2 років не слід давати будь-які ліки від кашлю чи застуди через потенційну небезпеку побічних ефектів.[24] Крім того, за даними Американської академії педіатрії, слід уникати використання ліків від кашлю для полегшення симптомів кашлю у дітей віком до 4 років. Безпека для дітей віком до 6 років ставиться під сумнів.[25]

Деконгестанти

[ред. | ред. код]
Рік життя з поправкою на інвалідність для ІВДШ на 100 000 жителів у 2002 році:[26] 

Відповідно до Кокранівського огляду, одноразова пероральна доза назального протинабрякового засобу при застуді є помірно ефективною для короткочасного полегшення закладеності у дорослих. Однак даних про застосування протинабрякових засобів у дітей недостатньо. Тому протинабрякові засоби не рекомендується застосовувати дітям до 12 років при застуді.[20] Пероральні деконгестанти також протипоказані пацієнтам з гіпертензією, ішемічною хворобою серця та інсультами з кровотечею в анамнезі.[27][28]

Муколітики

[ред. | ред. код]

Такі муколітики, як ацетилцистеїн і карбоцистин, широко призначають при інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів без хронічних бронхо-легеневих захворювань. Однак у 2013 році в Кокранівському огляді було зазначено, що їх ефективність обмежена.[29] Ацетилцистеїн вважається безпечним для дітей старше 2 років.[29]

Нетрадиційна медицина

[ред. | ред. код]

Звичайний прийом добавок вітаміну С не є виправданим, оскільки він не є ефективним у зниженні захворюваності на простудні захворювання серед населення в цілому.[30] Використання вітаміну С для уповільнення та лікування інфекцій верхніх дихальних шляхів було запропоновано з моменту першого виділення вітаміну С у 1930-х роках. Існують деякі докази, які свідчать про те, що це може бути виправдано для осіб, які піддавалися коротким періодам важких фізичних вправ та/або холодного середовища.[30] Враховуючи те, що добавки вітаміну С є недорогими та безпечними, людям із звичайними простудними захворюваннями можна розглянути можливість спробувати добавки вітаміну С, щоб оцінити, чи є вони терапевтично корисними в їхньому випадку.[30]

Деякі низькоякісні докази вказують на те, що промивання носа сольовим розчином може полегшити симптоми у деяких людей.[31] Крім того, корисними можуть бути сольові назальні спреї.

Епідеміологія

[ред. | ред. код]

Зазвичай у дітей спостерігається від двох до дев'яти епізодів респіраторних вірусних захворювань на рік.[7] У 2013 році було зареєстровано 18,8 мільярдів випадків ІВДШ.[32] Станом на 2014 рік вони спричинили близько 3000 смертей, порівняно з 4000 у 1990 році.[9] У Сполучених Штатах ІВДШ є найпоширенішою інфекційною хворобою серед населення в цілому та є основними причинами пропусків роботи та навчання.

Дієтичні дослідження

[ред. | ред. код]

Слабкі за якістю дані свідчать про те, що пробіотики можуть бути кращими, ніж плацебо або ніж відсутність лікування, для запобігання інфекціям верхніх дихальних шляхів.[33]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб NDF-RT
  2. ↑ Vos T, Allen C, Arora M, Barber RM, Bhutta ZA, Brown A та ін. (October 2016). Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 310 diseases and injuries, 1990-2015: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. Lancet. 388 (10053): 1545—1602. doi:10.1016/S0140-6736(16)31678-6. PMC 5055577. PMID 27733282. {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |collaboration= (довідка)
  3. ↑ Wang H, Naghavi M, Allen C, Barber RM, Bhutta ZA, Carter A та ін. (October 2016). Global, regional, and national life expectancy, all-cause mortality, and cause-specific mortality for 249 causes of death, 1980-2015: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. Lancet. 388 (10053): 1459—1544. doi:10.1016/s0140-6736(16)31012-1. PMC 5388903. PMID 27733281. {{cite journal}}: Проігноровано невідомий параметр |collaboration= (довідка)
  4. ↑ Viral Upper Respiratory Tract Infections. Viral Infections in Children, Volume II (англ.). Cham: Springer International Publishing. 2017. с. 1—25. doi:10.1007/978-3-319-54093-1_1. ISBN 978-3-319-54093-1. PMC 7121526.
  5. ↑ Infectious Diseases of the Respiratory Tract (англ.). Cambridge University Press. 12 лютого 1998. с. 453. ISBN 978-0-521-40554-6. Архів оригіналу за 18 червня 2024. Процитовано 1 липня 2021.
  6. ↑ а б Pulmonary infection. Cham: Springer. 2015. ISBN 978-3-319-17458-7.
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м н Rhinitis Versus Sinusitis in Children (PDF). Centers for Disease Control and Prevention. Архів (PDF) оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 19 грудня 2016.
  8. ↑ Control of communicable diseases manual: an official report of the American Public Health Association. APHA Press, the American Public Health Association. 2015. ISBN 978-0-87553-018-5.Control of communicable diseases manual: an official report of the American Public Health Association. APHA Press, the American Public Health Association. ISBN 978-0-87553-018-5.
  9. ↑ а б Lozano R, Naghavi M, Foreman K, Lim S, Shibuya K, Aboyans V та ін. (December 2012). Global and regional mortality from 235 causes of death for 20 age groups in 1990 and 2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010. Lancet. 380 (9859): 2095—128. doi:10.1016/S0140-6736(12)61728-0. PMC 10790329. PMID 23245604. Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 3 червня 2020. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  10. ↑ Chapter 93: Infections of the Respiratory System. Medical Microbiology (вид. 4th). University of Texas Medical Branch at Galveston. 1996. ISBN 978-0-9631172-1-2. PMID 21413304. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); |archive-url= вимагає |url= (довідка)
  11. ↑ Conjunctivitis. The Lecturio Medical Concept Library. 23 липня 2020. Архів оригіналу за 10 липня 2021. Процитовано 10 липня 2021.
  12. ↑ Bisno AL (January 2001). Acute pharyngitis. The New England Journal of Medicine. 344 (3): 205—11. doi:10.1056/nejm200101183440308. PMID 11172144.
  13. ↑ Human papillomavirus (HPV) and Oropharyngeal Cancer, Sexually Transmitted Diseases. Centers for Disease Control and Prevention. 4 листопада 2016. Архів оригіналу за 16 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
  14. ↑ Common Cold: Treatments and Drugs. Mayo Clinic. Архів оригіналу за 12 лютого 2010. Процитовано 9 січня 2010.
  15. ↑ Weidner T, Schurr T (August 2003). Effect of exercise on upper respiratory tract infection in sedentary subjects. British Journal of Sports Medicine. 37 (4): 304—6. doi:10.1136/bjsm.37.4.304. PMC 1724675. PMID 12893713.
  16. ↑ Guppy MP, Mickan SM, Del Mar CB (February 2004). "Drink plenty of fluids": a systematic review of evidence for this recommendation in acute respiratory infections. The BMJ. 328 (7438): 499—500. doi:10.1136/bmj.38028.627593.BE. PMC 351843. PMID 14988184.
  17. ↑ а б в г Reveiz L, Cardona AF (May 2015). Antibiotics for acute laryngitis in adults. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2015 (5): CD004783. doi:10.1002/14651858.CD004783.pub5. PMC 6486127. PMID 26002823.
  18. ↑ Tonkin-Crine SK, Tan PS, van Hecke O, Wang K, Roberts NW, McCullough A та ін. (September 2017). Clinician-targeted interventions to influence antibiotic prescribing behaviour for acute respiratory infections in primary care: an overview of systematic reviews. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2019 (9): CD012252. doi:10.1002/14651858.CD012252.pub2. PMC 6483738. PMID 28881002.
  19. ↑ Gerber JS, Ross RK, Bryan M, Localio AR, Szymczak JE, Wasserman R та ін. (December 2017). Association of Broad- vs Narrow-Spectrum Antibiotics With Treatment Failure, Adverse Events, and Quality of Life in Children With Acute Respiratory Tract Infections. JAMA. 318 (23): 2325—2336. doi:10.1001/jama.2017.18715. PMC 5820700. PMID 29260224.
  20. ↑ а б Spurling GK, Dooley L, Clark J, Askew DA (October 2023). Immediate versus delayed versus no antibiotics for respiratory infections. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2023 (10): CD004417. doi:10.1002/14651858.CD004417.pub6. PMC 10548498. PMID 37791590.
  21. ↑ Little P, Francis NA, Stuart B, O'Reilly G, Thompson N, Becque T та ін. (June 2023). Antibiotics for lower respiratory tract infection in children presenting in primary care: ARTIC-PC RCT. Health Technology Assessment. 27 (9): 1—90. doi:10.3310/DGBV3199. PMC 10350739. PMID 37436003.
  22. ↑ Antibiotics make little difference to children's chest infections. NIHR Evidence. UK: National Institute for Health and Care Research (NIHR). 27 листопада 2023. doi:10.3310/nihrevidence_60506. Архів оригіналу за 18 червня 2024. Процитовано 4 грудня 2023.
  23. ↑ Smith SM, Schroeder K, Fahey T (November 2014). Over-the-counter (OTC) medications for acute cough in children and adults in community settings. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2014 (11): CD001831. doi:10.1002/14651858.CD001831.pub5. PMC 7061814. PMID 25420096.
  24. ↑ Center for Drug Evaluation and Research. Special Features – Use Caution When Giving Cough and Cold Products to Kids (англ.). Food and Drug Administration. Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 23 січня 2017.
  25. ↑ Goldsobel AB, Chipps BE (March 2010). Cough in the pediatric population. The Journal of Pediatrics. 156 (3): 352—8. doi:10.1016/j.jpeds.2009.12.004. PMID 20176183.
  26. ↑ Mortality and Burden of Disease Estimates for WHO Member States in 2002 (xls). World Health Organization. 2002. Архів оригіналу за 16 січня 2013.
  27. ↑ Disorders related to cold and allergy. Handbook of Nonprescription Drugs (вид. 14th). Washington, DC: American Pharmacists Association. 2004. с. 239—269. ISBN 978-1-58212-050-8. OCLC 56446842.
  28. ↑ Common cold. Nonprescription Drug Therapy: Guiding Patient Self-care (вид. 1st). St Louis, MO: Facts & Comparisons. 2002. с. 743—769. ISBN 978-1-57439-146-6. OCLC 52895543.
  29. ↑ а б Chalumeau M, Duijvestijn YC (May 2013). Acetylcysteine and carbocysteine for acute upper and lower respiratory tract infections in paediatric patients without chronic broncho-pulmonary disease. The Cochrane Database of Systematic Reviews (5): CD003124. doi:10.1002/14651858.CD003124.pub4. PMC 11285305. PMID 23728642.
  30. ↑ а б в Hemilä H, Chalker E (January 2013). Vitamin C for preventing and treating the common cold. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2013 (1): CD000980. doi:10.1002/14651858.CD000980.pub4. PMC 1160577. PMID 23440782.
  31. ↑ King D, Mitchell B, Williams CP, Spurling GK (April 2015). Saline nasal irrigation for acute upper respiratory tract infections (PDF). The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2015 (4): CD006821. doi:10.1002/14651858.CD006821.pub3. PMC 9475221. PMID 25892369. Архів (PDF) оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 4 листопада 2018.
  32. ↑ ((Global Burden of Disease Study 2013 Collaborators)) (August 2015). Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 301 acute and chronic diseases and injuries in 188 countries, 1990-2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet. 386 (9995): 743—800. doi:10.1016/s0140-6736(15)60692-4. PMC 4561509. PMID 26063472.
  33. ↑ Zhao Y, Dong BR, Hao Q (August 2022). Probiotics for preventing acute upper respiratory tract infections. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 2022 (8): CD006895. doi:10.1002/14651858.CD006895.pub4. PMC 9400717. PMID 36001877.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Інфекція_верхніх_дихальних_шляхів