Іонічний ордер — Вікіпедія

Іонічний ордер
Названо на честь	Іонія і Іон
Іонічний ордер у Вікісховищі

Іонічний ордер (або Іонійський ордер)  — один з трьох ордерів давньогрецької або класичної архітектури. Від більш раннього доричного ордера відрізняється більш стрункими пропорціями й декором усіх його частин. Відмінною рисою іонічного ордера є спосіб оформлення капітелі, яка виконується у вигляді двох протилежно розташованих волют. За часів античності вважався «жіночим» ордером, завдяки своїй витонченості, вишуканості й доповненнями різноманітними прикрасами.

Іонічний ордер виник у середині VI століття до н. е. в Іонії на північно-західному узбережжі Малої Азії. Поширився по території Стародавньої Греції у V столітті до н. е.. Цей ордер існує у двох основних варіантах: малоазійському й аттичному. Основним вважається малоазійський, який був сформований без фриза. Аттичний з'явився набагато пізніше, як наслідок модифікації малоазійського.

Найяскравішим представником іонічного ордера є храм Артеміди Ефеської, визнаний одним із «Семи чудес світу».

• Іонічний ордер на сайті Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника
• Архітектура будівель храмів Давньої Греції (2/5). Архітектура будівель храмів архаїчної епохи (750—480 гг до н.э.)
• Деякі особливості історії розвитку колони як архітектурного елементу
• Мистецтво грецької архаїки [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.