Ісав — Вікіпедія

Ісав
Народився1753 до н. е.[2]
Ханаан[3][4][5]
Помер1606 до н. е.[1]
Печера патріархів, Хеврон, Хеврон (провінція), Західний берег річки Йордан, Палестинська держава
НаціональністьГебреї
Діяльністьмисливець
Знання мовдавньоєврейська
Посадапророк
БатькоІсаак[6]
МатиРевека
Брати, сестриЯків[6]
У шлюбі зBasemathd[7], Юдита[d][7] і Mahalathd[8]
ДітиЕліфазd[9], Reueld[9], Jeushd[10], Korahd і Jalamd

Ісав (Едом) (івр. עֵשָׂו‎ (Esav, ʿ Ēśāw), «волохатий»; грец. Ἡσαῦ; Бут. 25:25) — син Ісаака та Ревеки, старший брат свого брата- близнюка Якова. Ісав — праотець ідумеян (Бут. 36:8-9) та амалекітян.

Примирення Якова з Ісавом (Пітер Пауль Рубенс, 1624)

Життєпис

[ред. | ред. код]

Книга Буття описує Ісава, улюбленого сина Ісаака, як вправного звіролова, «чоловіка полів», на противагу улюбленцю Ревеки, лагідному Якову, який «сидить в наметах» Бут. 25:27. Він продав своє первородство за червоні харчі (сочевичну юшку) братові Якову, тому і отримав ім'я Едом, тобто червоний (Бут. 25:30). У віці 40 років він взяв за дружин хеттиток Юдиту — дочку Беері та Басмату — дочку Елона Бут. 26:34, заклавши тим гіркоту на серцях Ревеки та Ісаака. Пізніше одружився з Малахатою — дочці Ізмаїла (Бут. 28:8-10). Завдяки хитрості Ревеки він втратив благословення сліпого батька (Бут. 27). Для нього залишаються малою втіхою слова другого благословення Ісаака:

Ото буде садиба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори. І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму.

Та, однак, коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї… [11]

Після цього він зі злістю переслідував свого брата доти, доки вони не зустрілися близько Пенуїлу і не примирилися (Бут. 33).

За родоводом Ісава приведеним у розділі 36 Книги Буття, Ісав одружується також ще на трьох жінках з Ханаану — Аді — дочці Елона, Оголівану — дочці Ани та Басмат — дочці Ізмаїла. Перебирається у місцевість Сеїр.

Ім'я Ісава іноді вживається замість назва країни та народу Едома, наприклад: Єр. 49:10, (Овд. 6) де зустрічаємо також «гори Ісава», «будинок Ісава» (Овд. 8:18).

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.

Примітки

[ред. | ред. код]