Стільське городище (заповідник) — Вікіпедія

Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Стільсько (городище), але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з лютого 2020.

Історико-культурний заповідник «Стільське городище» створено Рішенням Львівської обласної ради від 15 вересня 2015 р. № 1450. Заповідник розміщений у Миколаївському районі Львівської області між селами Стільсько, Ілів, Дуброва та на північній околиці міста Миколаїв. До Заповідника належать пам'ятка археології національного значення «Стільське городище» VIII—X ст., городище-святилище в урочищі «Печера» і багатошарове поселення біля с. Ілів, пам'ятка природи та історії в урочищі «Диравець», печерні комплекси природного й антропогенного походження в урочищі «Лиса» або «Чорна Гора», давні гідротехнічні споруди на р. Колодниці, різночасові курганні могильники.

Окремі пам'ятки Заповідника досліджувалися Верхньодністрянською слов'яно-руською археологічною експедицією Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича та Інституту народознавства Національної академії наук України у 1982—2000 рр. під керівництвом Ореста Корчинського.

Заповідник видає збірник наукових праць «Стільський град (вип. 1 — 2017 р.; вип. 2 — 2019 р.)». 2019 р. заповідник провів науково-практичну конференцію «Стільське городище: проблеми дослідження, актуалізація збереження, перспективи музеєфікації»^[1]. Працівники заповідника формують фондові збірки археологічних матеріалів з розкопок Стільського городища та інших городищ Верхнього Подністров'я.

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (лютий 2020)