Ішкашимська мова — Вікіпедія

Ішкашимська мова
škošmi zəvůk
Поширена вТаджикистан Таджикистан
РегіонПамір
Носії800[1]
Писемністьнеписемна
КласифікаціяІндоєвропейські мови
Індоіранська гілка
Іранська група
Південно-східна підгрупа
Памірські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3isk

Ішкашимська мова — індоєвропейська мова іранської групи.

На цій мові говорять ішкашимці, що компактно проживають у декількох кишлаках в районі Ішкашиму в Гірському Бадахшані. При цьому більшість населення ішкашимці становлять лише в кишлаках Рин і Верхній Рин, де сумарно проживає близько 400–500 носіїв мови. У цілому ж етнічно в районі переважають ваханці та гірські таджики, які часто називають ішкашимців ринцями, а їхню мовю, відповідно, ринською (вах. rani zik). Кілька ішкашимських сімей (150–200 осіб) також проживає в кішлаку Сумджін, решта ж носіїв розсіяні по різних містах Таджикистану та суміжних країн.[2] Згідно альтернативним даними, чисельність ішкашімцев на сьогоднішній день може досягати 1 500 осіб.

Для лексичного складу характерно багато спільного з таджицькою лексикою, особливо серед іменних частин мови. Значна частина особистих займенників і ряд іменників також зустрічається і в інших памірських мовах, проте поряд з цим існує і широкий набір споконвічно ішкашимської лексики. У мові також існує відносно молодий пласт русизмів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Демоскоп
  2. Назарова З. О., Назаров Н. О. Хатари азбайнравиӣ забони ишкошимӣ. Душанбе. 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]