Авестійська мова — Вікіпедія

Авестійська мова
Поширена вспочатку Дрангіана, Маргіана, Бактрія, Мідія
РегіонВеликий Іран, Середня Азія
Носії0 осіб
Писемністьспочатку неписьменна, потім - авестийський алфавіт
КласифікаціяІндоєвропейські мови
Індоіранська гілка
Іранська група
Східноіранські мови
Офіційний статус
ОфіційнаМертва мова, мова богослужіння
Коди мови
ISO 639-1ae
ISO 639-2ave
ISO 639-3ave

Авестійська мова — найдавніша із іранських мов, що дійшли до нас у письмових пам'ятках. Назва походить від збірки гімнів зороастризму, «Авести», написаної цією мовою. Для запису авестійських текстів використовувалась однойменна абетка, що походить від арамейського скоропису.

Сьогодні послідовники зороастризму використовують іншу мову як культову — центрально-іранський діалект дарі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]