Андрушівська астрономічна обсерваторія — Вікіпедія

Андрушівська астрономічна обсерваторія «Липневий ранок»
Павільйон «Східне око»
Павільйон «Східне око»
Павільйон «Східне око»
50°00′02.0″ пн. ш. 28°59′50.5″ сх. д. / 50.00056° пн. ш. 28.99736° сх. д. / 50.00056; 28.99736
Країна Україна
РозташуванняЖитомирська область,
Андрушівський район,
с. Гальчин,
вул. Обсерваторна, 3-7
КодA50
Висота214 м
Відкрито12 квітня 2001 р.
Сайт:www.aao.gluk.org
Інструменти:
Zeiss-600Cassegrain. діаметр головного дзеркала 60 см
S1C-017CCD camera
Андрушівська астрономічна обсерваторія. Карта розташування: Україна
Андрушівська астрономічна обсерваторія
Андрушівська астрономічна обсерваторія
Андрушівська астрономічна обсерваторія (Україна)
Мапа
CMNS: Андрушівська астрономічна обсерваторія у Вікісховищі

Андруші́вська астрономі́чна обсервато́рія «Липне́вий ра́нок» — приватна астрономічна обсерваторія в Україні. Розташована в селі Гальчин, що поблизу міста Андрушівка (Житомирська область).

Історія

[ред. | ред. код]

Обсерваторія побудована Юрієм Іващенком, дитинство котрого пройшло в Андрушівці.

Почала будуватись 1998 року. Була домовленість з АН України про використання 8-метрового цейсівського куполу (оптика фірми Zeiss). Він уже близько 10 років лежав у розібраному стані (маса шість тонн) у Головній астрономічній обсерваторії НАН України. Через розпад СРСР Академія не мала коштів на реалізацію попередніх планів на його встановлення.

Телескоп був наданий Міжнародним центром астрономічних та медико-екологічних досліджень (цей центр є складовою частиною Національної АН України) й переправлений з піку Терскол (Росія) як майно України. Багато часу й зусиль пішло на монтаж та налагодження обладнання.

12 квітня 2001 року, коли людство відзначало 40-річчя першого польоту в космос, Андрушівська обсерваторія розпочала свою наукову роботу. Під час відкриття обсерваторію відвідала делегація учених-астрономів, серед яких були Ярослав Яцків, Клим Чурюмов, Василь Івченко, Віталій Кислюк, Ростислав Кондратюк, директор Житомирського музею космонавтики ім. С. П. Корольова Ольга Копил. Українська астрономічна асоціація визнала Андрушівську обсерваторію як таку, що почала діяти, i прийняла її до своїх лав колективним членом.

Обсерваторія має поетичну назву «Липневий ранок» («July Morning»).

Перші успіхи

[ред. | ред. код]

Спершу в обсерваторії постійно працювали п'ять ентузіастів. У ніч з 18 на 19 вересня 2003 року під час спостереження за транснептуновим об'єктом вони побачили потік астероїдів. Сім з них раніше не були відомі науці, про що андрушівські астрономи негайно повідомили у Міжнародний центр малих планет, що розташований у Гарварді. Звідти прийшла відповідь, що 5 об'єктів вже зафіксували американці, проте два зарахували Андрушівці.

Малій планеті Сонячної системи під номером 117240 Міжнародна астрономічна спілка у 2006 році присвоїла ім'я українського обласного центру — Житомир.

У 2005–2012 роках Андрушівська обсерваторія входила до 20 найплідніших обсерваторій світу за спостереженнями малих планет.[1]

Обсерваторія та обладнання

[ред. | ред. код]
  • 8-метровий купол та касегренівський рефлектор з діаметром головного дзеркала 60 см. Zeiss-600, головний павільйон
  • Телескоп-рефлектор з діаметром головного дзеркала 60 см S-600 для спостережень за об'єктами техногенного походження та космічним сміттям (з 2009 р.), південна вежа павільйону «Східне око»
  • Телескоп-рефлектор з діаметром головного дзеркала 12 см для аматорських спостережень, північна вежа павільйону «Східне око»
  • CCD-Камери S1C-017 (Електрон-Оптроник, Санкт-Петербург), PL0900 та PL16803 (FLI, США).

Астрономічні відкриття

[ред. | ред. код]

Серед інших в Андрушівській обсерваторії було відкрито два астероїди групи Амура — 2007 QA2 та 2008 KB12.[2]

Астероїди, відкриті в ААО, що отримали номери

[ред. | ред. код]

Станом на 23 липня 2024 року 159 астероїдів, відкритих у Андрушівській астрономічній обсерваторії, отримали номери[3]:

Авторство більшості цих відкриттів (123 станом на 23 липня 2024 року) вважається колективним і вказане як «Андрушівка» (Andrushivka). За абсолютним рейтингом відкривачів малих планет за кількістю відкриттів андрушівський колектив посідає 114-е місце у світі.[4]

Відкривачами решти 36 астероїдів у різних комбінаціях є Олег Геращенко, Юрій Іващенко, Георгій Ковальчук, Володимир Локоть, Петро Остафійчук, а також Дмитро і Петро Кириленки. З урахуванням цих 36 астероїдів обсерваторія посідатиме 94-е місце у світі.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Перший павільйон
    Перший павільйон
  • Телескоп Zeiss-600
    Телескоп Zeiss-600
  • Zeiss-600: камера та дзеркало
    Zeiss-600: камера та дзеркало
  • 12-сантиметровий телескоп-рефрактор
    12-сантиметровий телескоп-рефрактор
  • Нічне небо над обсерваторією
    Нічне небо над обсерваторією

Дивіться також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Yearly break down of observations — Minor Planet Center [Архівовано 3 січня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. ↑ List Of Amor Minor Planets (by designation) — Minor Planet Center [Архівовано 25 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. ↑ Discovery Circumstances: Numbered Minor Planets — Minor Planer Center [Архівовано 4 травня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. ↑ Minor Planet Discoverers — Minor Planet Center [Архівовано 26 квітня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андрушівська_астрономічна_обсерваторія&oldid=43822010